В основу плану 18-квартирного шести­поверхового прибуткового будинку по­кладено Т-подібну секцію, кожний по­верх якої був розрахований на три квартири (дві шестикімнатні у чолово­му корпусі та одна п'ятикімнатна у дворовому об’ємі). У центрі плану згру­повано головні двомаршові сходи з ліфтовою шахтою та двоє допоміжних чотиримаршових сходів. Будинок має напівпідвал та мезонін на одну кварти­ру, розташований по центральній осі фасаду. На рівні першого поверху, біля правого брандмауера, міститься прямо­кутний проїзд на подвір'я з житловими антресолями. Оригінальність конструк­тивного вирішення полягає у комбіно­ваному використанні традиційних та новаторських матеріалів: цегляних стін і дерев'яних перекриттів у житлових кімнатах, залізобетонних перекриттів та металевих балок — у технічних приміщеннях. Фасад будинку виконано у лицьовій цеглі, пофарбовано; портал входу тс облицювання цоколю — з рожево-сіро го граніту. Будинок розрахований на фронтальний огляд. Цептрально-осьову композицію головного фасаду під креслено чотириколопною розкріповкою, що переходить у мезонін, симет­ричним розміщенням віконних прорі­зів та балконів. Вертикаль розкріповки урівноважується горизонтальними між­поверховими тягами. У лаконічному архітектурному вирішенні фасаду го­ловну роль відіграє компонування різ­них за пропорціями прямокутних та з напівциркульними завершеннями про­різів.

Серед найпомітніших архітектурних елементів фасаду сегмептоподібні у плані балкони з витонченими кованими гратами неоампірного характеру та ви­конаний з граніту портал входу. Є одним з нечисленних у місті при­кладів раціонального модерну, близь­кого до конструктивізму [467].

• Альошин Ф.