Вєтрова
Вєтрова вулиця, 20 ст. (архіт., іст., містобуд.). Від вул. Л. Толстого до вул. Комінтерну, поблизу центрального залізничного вокзалу. Накреслена планом 1837 у тилах території університетського ботанічного саду. Первісна назва – Макарівська. Відома з 1866 як вулиця нижчого, четвертого розряду Бульварної ділянки Либідської частини міста. 1874 перейменована на Назарівську, 1926 названа на пошанування Вєтрова Бориса Сергійовича (1886–1918) – київського робітника-червоногвардійця Головних залізничних майстерень, учасника революційних подій 1917–18.
Однобічна забудова вулиці складалася до поч. 80-х рр. 19 ст. переважно з садибних дерев'яних споруд. Дотепер збереглися два двоповерхові будинки (№ 11, 23), які характеризують архітектуру цього періоду. Периметральна багатоповерхова забудова склалася на поч. 20 ст. У ній виділяються житлові будинки № 19 та 21 у стилі раннього модерну, споруджені 1907–11 арх. Г. Ледоховським.
Перехрестя вулиць Вєтрова та Комінтерну формує презентабельний житловий будинок, зведений 1932 арх. О. Тацієм (№ 25/3). Дві будівлі (№ 7, 13) споруджено у 1950-і рр. У цілому в кварталі налічується 13 будинків суцільної забудови вздовж червоної лінії, загальна протяжність якої складає понад 600 м. Ширина проїжджої частини 6 м.
Пам'ятками історії є будинки, в яких проживали відомі українські громадсько-політичні діячі Русови і Д. Дорошенко (№ 9), письменник І. Бабель (№ 21). Історичну цінність мають також будинки: № 17, в якому мешкав останні роки життя історик М. Владимирський-Буданов, бував у гімназичні роки письменник К. Паустовський; № 15, де перебував письменник М. Коцюбинський, містилася канцелярія Київського товариства літакобудування. У будинку, що розташовувався раніше на місці особняка під № 21, проживала письменниця Леся Українка [300]. Фотогалерея
|
Вєтрова, 19
Вєтрова, 21
Вєтрова, 9
|
