Місто Ізяслава-Святополка

Місто Ізяслава-Святополка, 11—13 ст. (археол.). Умовна назва історичного району давнього Києва, який містився на Михайлівській горі (тепер парк «Володимирська гірка») у східній частині старокиївського плато. Гора являла собою ізольований з трьох боків мис зі стрімкими схилами в напрямку Дніпра та Хрещатого яру, у північно-західній частині з'єднувалася з основним плато нешироким перешийком. Археологічні дослідження району здійснювали О. Анненков 1838, Ф. Мовчанівський 1934, М. Каргер 1938, 1948-49, Г. Корзухіна 1940, В. Харламов 1992-95, Г. Івакін 1996-99. У 2-й пол. 10 - на поч. 11 ст. на території гори розміщувався спочатку язичницький, пізніше – християнський могильники. Виявлено поховання з трупоспаленнями та трупопокладеннями у камерах, інколи з досить багатим інвентарем. В 11 ст. район уже було зайнято житлогосподарськими спорудами. У 1060-х рр. великий київський князь Ізяслав Ярославич заснував у ньому на честь свого небесного покровителя монастир св. Димитрія. Бл. 1085 старший син Ізяслава Ярополк заклав церкву св. Петра, де його поховали 1087. За деякими гіпотезами, церкву св. Петра пізніше було перейменовано на Димитрівську. Найвірогідніше, з нею можна ототожнювати рештки мурованої споруди, виявленої О. Анненковим 1838 та М. Сагайдаком 1980 у садибі на вул. Трьохсвятительській, 4-а. У 1108-13 Святополк Ізяславич збудував собор св. архістратига Михаїла, що пізніше став центром великого монастиря. На північ від нього у 2-й пол. 12 ст. зведено муровану надбрамну церкву. Ззовні район оточили потужними укріпленнями на зразок валів «міста Ярослава». Внутрішні вали з'явилися у серед. 17 ст. За свідченням Павла Алеппського (серед. 17 ст.), захисні споруди мали вигляд земляних валів з дерев'яною стіною зверху та глибоким ровом перед ними.

В 11—13 ст. «місто Ізяслава-Святополка» було густо заселено і в межах валів мало вуличну структуру. Можливо, в ньому містилася резиденція князів Ізяславичів, два чи три монастирі. Забудова складалася переважно з наземних зрубних та стовпово-каркасних будівель. Виявлено сліди кількох ремісничих майстерень, серед яких особливий інтерес становить «житло художника», в якому знайдено посудини для фарб, предмети ювелірного мистецтва, набір теслярських інструментів. На території «міста Ізяслава-Святополка» виявлено 13 скарбів ювелірних речей, велику кількість монетних гривень, три великі різьблені плити з овруцького шиферу із зображенням святих вершників.
З 14 ст. весь район займав Михайлівський Золотоверхий монастир. Археологічні дослідження 1996-99 показали, що життя в ньому впродовж 14-18 ст. не припинялося (виявлено об'єкти з полив'яною керамікою, гутним склом та іншими речами цього періоду). Матеріали досліджень зберігаються в Національному заповіднику «Софія Київська», Національному музеї історії України, Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ», Державному Ермітажі (Санкт- Петербург) [872].

Місто Ізяслава-Святополка - Собор Димитрівського монастиря

Трьохсвятительська, 4-а

Місто Ізяслава-Святополка - Михаїла св. архістратига собор

Трьохсвятительська, 6

Місто Ізяслава-Святополка - Надбрамна церква

Трьохсвятительська, 8