Коцюбинського Михайла

КОЦЮБИНСЬКОГО МИХАЙЛА ВУЛИЦЯ  19—20 ст. (архіт., іст., містобуд.). З'єднує бульв. Т. Шевченка і вул. О. Гончара. Відома з 1-ї йол. 19 ст. як вул. Тимофіївська. 1939 отримала нову назву з нагоди 75-річчя від дня народження письменника Коцюбинського Михайла Михайловича (1864—1913). Вперше позначена на плані міста 1855. Простягалася до сучасної вул. Б. Хмельницького. 1939 об'єднана під сучасною назвою з вул. Новотимофіїфською, що спускалася до вул. Чкалова (тепер — О. Гончара). Будівельними правилами 1861 віднесена до 2-го розряду забудови. До 1911 була повністю забудована різностильовими житловими будинками великих промисловців та купців, будівлями навчальних закладів. Прилягання до вулиць 1-го розряду зумовило особливий підхід щодо вирішення фасадів наріжних споруд. Наприклад, архітектура житлових будинків М. Фроммета та І. Терещенка, зведених обабіч вулиці біля виходу її до бульвару, вирішена з використанням елементів готичного і романського стилів (вежки, стрілчасті прорізи вікон). Акцентовано наріжними будинками і перехрестя з вул. Б. Хмельницького. Містобудівною домінантою району є спарені об'єми висотного вісімнадцятиповерхового житлового будинку № 66, зведеного 1965—71. Будинки № 3, 8 вирізняються пишною пластикою цегляних фасадів. З 1940-х рр. початок вулиці територіально пов'язано з невеликим сквером, розміщеним у низині. До нього звернено головний фасад будинку Вищих жіночих курсів (1914; арх. О. Кобелєв), підходять вулиці Чапаєва (кол. Святославська) і О. Гончара. На нижній ділянці вулиці у 1930-х рр. споруджено великий житловий будинок для співробітників Академії наук України (№ 9), зосереджено ряд установ: Інститут «Промбудпроект» (№ 1), збудований 1955 за проектом арх. В. Єлізарова, Рахункова палата Верхової Ради України (№ 7) та ін. Будинки № 2, 9 і 12 є комплексними пам'ятками культури. Тут проживали відомі письменники: П. Бейлін, Ю. Збанацький, В. Земляк, В. Кучер, Б. Палійчук, В. Сосюра, М. Ушаков, Ю. Чорний-Діденко, В. Швець; літературознавець і критик Л. Новиченко (№ 2); вчені: Ф. Бєлянкін, Л. Булаховський, П. Власюк,
О. Динник, В. Дроботько, А. Кіпріанов, Є. Патон, М. Супруненко, Д. Третьяков, І. Швець; композитор В. Косенко (№ 9) та ін. У садибі № 12 містилося у дорадянський час декілька навчальних закладів, де здобували освіту митці О. Архипенко, В. Горовиць, І. Кавалерідзе, вчений-садівник В. Симиренко; викладали філолог В. Перетц, природознавець П. Тутковський [684].

Фотогалерея

Житловий будинок співробітників АН УРСР, 1936—37

Коцюбинського, 9

Садиба (Міхельсона Ф. Г.) 1899— 1909, де в навчальних закладах Валькера Г. А. вчилися Архипенко О. П., Горовиць В. С., Кавалерідзе І. П., Симиренко В. Л., працювали Перетц В. М., Тутковський П. А.

М. Коцюбинського, 12

Житловий будинок 1955—57, в якому проживали відомі письменники

М. Коцюбинського, 2

Житловий будинок 1912, в якому проживав Дітеріхс М. М.

М. Коцюбинського, 3

Особняк, 1864, 1876

М. Коцюбинського, 8