Чотириповерховий, з підвалом, цегляний, у плані П-подібний, з внутрішнім подвір'ям. Нижні два поверхи та підвал викори-стовувалися під магазин, верхні — під житло. Первісне планування та оздоблення інтер'єрів повністю втрачено, на головному фасаді розібрано балкони другого — четвертого поверхів та вежку завершення розкріповки, ліквідовано головний вхід та проїзд на подвір'я з вулиці. Головний фасад асиметричний внаслідок влаштування бічного еркера. Різне функціональне використання нижніх та верхніх поверхів відбито на фасаді розмірами та формами віконних прорізів. Центральна розкріповка стіни, яку завершує фронтон, підкреслює нішу парадного входу та проїзду на подвір’я. Криволінійний еркер лівої частини фасаду композиційно виправданий приляганням до одноманітного фасаду сусіднього будинку. Бічні площини стін увінчано характерним для модерну карнизом, що підтримується спареними металевими кронштейнами. У декоративному оформленні фасаду використано полив'яні кахлі, стримане орнаментальне ліплення, гладенький та фактурний тиньк, своєрідно трактовані ордерні портики, які позначали входи до магазинів. Незважаючи на втрати, являє інтерес як оригінальний архітектурний витвір свого часу. Тепер — цех швейної фабрики «Ластівка» [468].