П'ятиповерховий (з боку подвір'я — шестиповерховий), прямокутний у плані, цегляний, тинькований, трисекційний, з парадними та дворовими сходами. На кожному поверсі у секції по дві трикімнатні квартири. Вирішенню чолового і дворового фасадів при-ділено однакової уваги з дотриманням їх супідрядності. Композиція фасадів симетрична, з чітким триярусним членуванням: нижній рустований поверх трактовано як цоколь, другий, третій та четвертий — об'єднано мотивом великих плоских арок; верхня частина має вигляд аттикового поверху. Для споруди в цілому характерна графічність у прорисовці елементів, пропорційність деталей, поєднання різного за кольором тиньку (сірого й теракотового), легка асоціативність у формах віконних прорізів четвертого поверху та у декорі аттикового поверху з рисами українського стилю поч. 20 ст. Належить до нечисленної у місті групи будинків 1930-х рр., в архітектурно-просторовому вирішенні яких відображено пошуки національного стилю.