На перехресті вулиць. Два будинки поставлено по осьовій композиції дзеркально один до одного. Комплекс проектувався під впливом архітектурно-мистецьких настанов конструктивізму. Будинки п'ятиповерхові, стіни цегляні, перекриття та перегородки дерев'яні. Покрівля залізна по дерев'яних кроквах. Опалення пічне. Будинок на вул. Довнар-Запольського має секційну систему планування із застосуванням оригінальних та економічних секцій, зміщених одна до одної по горизонталі та вертикалі. Це забезпечило кожній з чотирьох квартир поверху секції добрі умови інсоляції та провітрювання. В будинку 48 квартир (порівну дво- та трикімнатних). У кожній — просторий передпокій, житлові кімнати від 16 до 20 кв. м, кухня, роздільний санітарний вузол, комора, балкон (крім першого поверху). При кожній сходовій клітці влаштовано лоджії загального користування — для господарських потреб. Будинок на вул. Коперника відзначається змішаною системою планування, загальними кухнями і туалетами. Цокольний поверх використано для створення громадського сектора: клубу, дитячих ясел, закритого магазину, пралень, душових. Конструктивна схема будинків заснована на використанні трьох поздовжніх стін при глибині корпусів 11 м. Зовнішній вигляд споруд побудований насамперед на грі великих об'ємів, позбавлених декоративних елементів. Своєрідну пластику фасадам надають утилітарпо- конструктивні елементи, особливо рядові та наріжні балкони. Використано фактуру та колір відкритої цегли. Комплекс є цінним прикладом плідних творчих пошуків у проектуванні міського житла третього десятиліття 20 ст. [500|.