Поблизу ансамблю Іллінської церкви, в ряді забудови кварталу, впритул до сусіднього будинку № 22. Архітектурні та планувальні особливості характерні для 50— 60-х рр. 19 ст.

Двоповерховий, цегляний, тинькований, з плоским дерев'яним перекриттям. Дах вальмовий, кригий залізом. У плані прямокутний, з двома невеликими однокамерними прибудовами по краях внутрішнього подвір'я. Широким центральним проїздом поділяється на дві частини з анфіладно-коридорною системою внутрішнього планування. Підйом на другий поверх здійснюється по зовнішніх одномаршових дерев'яних сходах, з'єднаних з дерев'яною галереєю вздовж дворового фасаду.

Головний фасад побудовано за класи-цистичною симетричною схемою із застосуванням архітектурного декору, властивого добі пізнього класицизму. Його площина чітко поділяється на два яруси, кожен із яких розчленовано пілястрами спрощеного тосканського ордера на сім рівних за шириною прясел. Центральне прясло вміщує проїзд з лучкового перемичкою, зверху — спарені прорізи, звернені до балкона. Поодинокі прямокутні вікна і двері нижнього ярусу оздоблено лучковими сандриками, аркові прорізи другого поверху — прямими карнизними сандриками та нішками.

Рідкісний зразок малоповерхового житла галерейного типу серед. 19 ст., широко розповсюдженого в забудові Подолу.