Олексіївське Інженерне Училище, 1914—18
Складається зі споруджених разом головного навчального корпусу і об'єднаного з ним будинку начальника училища (бульв. Лесі Українки, 25), житлових будинків офіцерів (бульв. Лесі Українки, 27/2 і пров. Командарма Каменева, 4) та сімейних вільнонайманих службовців (пров. Командарма Каменева, 6), казарми (пров. Командарма Каменева, 1), манежу (бульв. Лесі Українки, 25-а). У комплексі було також кілька господарських будівель (не збереглися). Будівлі займали північно- західний край Звіринецького пагорба, який входив до еспланади Київської фортеці.
Споруди училища утворюють унікальний архітектурний ансамбль у стилі неоампір, у т. ч. головний навчальний корпус, що стоїть у ряді найкращих архітектурних об'єктів міста поч. 19 ст. Значну цінність має манеж — одна з перших спортивних споруд Києва.
Інженерне училище, назване на честь цесаревича Олексія, функціонувало у 1916 17. Пізніше у ньому містилися Інструкторська школа старшин (1918), Головне військово-шкільне управління Української Держави (1918), Київські інженерні курси РСЧА (1919), з 1922 — Київська об'єднана вища командна школа ім. С. Каменева.
У повоєнний час під навчальний заклад використовувалися лише головний корпус і будинок начальника, територію навколо яких у 1950-х рр. обнесли огорожею.
1947 ці два будинки передано Київському суворовському училищу, створеному 24 листопада 1943 у Чугуєві під назвою Харківського. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 училище перейменовано на Київський військовий ліцей ім. І. Богуна.
1974 у центрі подвір'я перед головним входом відкрито пам'ятник О. Суворову.
Також на цій вулиці
-
Казарма, 1914—16
Командарма Каменева пров., 1
-
Житловий будинок сімейних вільнонайманих службовців, 1914—16
Пров. Командарма Каменева, 6