Будинок чотириповерховий, цегляний. Композиція асиметрична. Прямокутні крила уздовж обох вулиць майже однакові за довжиною. Система планування змішана. У крилі на вул. Косіора на першому поверсі коридорна система планування, де містяться житлові кімнати і загальні санітарні вузли; верхні поверхи — переважно житлові секції з квартирами. У крилі на вул. Г. Андрющенка також коридорна система планування з блоком житлових осередків для молоді та секцією з квартирами. Всього в будинку 44 трикімнатні квартири та 41 кімната для одиноких мешканців. У кожній квартирі передбачено передпокій, кімнати площею від 14 до 18 кв. м, кухню, суміщений санітарний вузол, балкон. Житлові осередки для молоді мають невеликі передпокої та господарські ніші. Наріжну частину будинку відведено для громадських функцій. Спочатку тут були вестибюль, їдальня, клубні кімнати. Під час будівництва використано дво- і трипрогінну конструктивні схеми з двома поздовжніми несучими стінами і внутрішніми стовпами. Найвиразнішою в архітектурному відношенні є наріжна частина, що має напівциркульний у плані виступ, обрамлений балконами на рівні другого і третього поверхів. Цегляні стіни гладенькі, широкі віконні прорізи посаджено у горизонтальні смуги. Відступом від настанов конструктивізму є невеликий вінцевий карниз. В історико-архітектурному відношенні є цінним як рідкісний для Києва приклад своєрідного об'єднання в єдиному комплексі житла різного типу та приміщень громадського сектора [476].