Особняк, 1912
Одноповерховий з підвалом, дерев'яний, обкладений цеглою, в плані — прямокутний з ризалітом з боку подвір'я, покрівля бляшана по дерев'яних кроквах. Має парадний та дворовий (з боку садової ділянки) входи. Містить шість житлових кімнат, санвузол і кухню, зручно поєднану з підвалом. Біля будинку збереглися характерні для поч. 20 ст. елементи зовнішнього благоустрою: брукування проїжджої частини, цементні плити хідника.
Вирішений у стилі модерн. Архітектура споруди вирізняється витонченістю прорисовки силуету, мальовничістю об'ємно-просторової композиції. Головний фасад розчленований двома асиметрично розміщеними розкріповками: бічною на два вікна, завершеною трикутним щипцем, та центральною, що виділяє вхід, до якого ведуть пластичні за формою зовнішні сходи. Гладеньку площину цегляної стіни пожвавлює фронтончик над фільончастими вхідними дверима, геометричні класицистичні вставки під вікнами, вкраплення майолікових кахлів темно-зеленого кольору в міжвіконнях та в ступінчастому аттику над входом.
В інтер'єрі збереглися лаконічні ліплені прикраси плафонів та кахляні груби, прикрашені керамічними карнизами. Особняк є типовим для забудови цього історичного району міста на поч. 20 ст.