Садиба 1909, в якій проживав Бабій Б. М.
Житловий будинок (№ 12-а). П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані має форму паралелограма з невеликим тильним ризалітом. Будувався у комплексі з дворовим флігелем. Первісно між цими об'ємами були влаштовані відкриті перехідні містки на рівні кожного поверху (не збереглися). Композиція головного фасаду симметрично-осьова, з переважанням вертикальних членувань. Бічні частини виділено гранчастими еркерами, центральну – балконами пластичної форми й невеликим аттиком. Декор фасаду витримано у стилі модерн із застосуванням рустування, фактурного тинькування, рослинних орнаментів, ліплених деталей. Привертають увагу скульптурні зображення орлів у лопатках на рівні другого поверху, барельєфні композиції на теми дитячого виховання у фр изі й центральному аттику, металева брама з вираженими стильовими ознаками. В інтер'єрі збереглися деталі оздоблення: гурти, карнизи, ліплені вставки. Первісне планування квартир змінено внаслідок пізніших ремонтів. Будинок є характерною спорудою київського модерну.
Флігель (№ 12-б). Чотири-, п'ятиповерховий з підвалами, цегляний, пофарбований, у плані П-подібний. Зведений у модернізованих формах цегляного стилю. Складається з прилеглого до брандмауера садиби № 14 п'ятиповерхового об'єму й перпендикулярних до нього різновеликих крил – наближеного до вулиці чотириповерхового й тильного (довшого) п'ятиповерхового. Торці крил зі зрізаними наріжжями оздоблені розкріповками. У торці короткого середнього крила влаштовано вхід і сходову клітку, інший вхідний вузол – у внутрішньому куті на стику поздовжньої та поперечної частин. Стримані за архітектурним вирішенням фасади з видовженими прямокутними прорізами та двома рядами балконів вирізняються вертикальною побудовою, підкресленою широкими лопатками. Лопатки на рівні четвертого поверху включають декоративні вставки цегляного орнаменту у вигляді шахівниці.
Будинок є зразком внутрішньоквартальної житлової забудови поч. 20 ст.
На поч. 20 ст. в № 12-а містилося архітектурно-будівельне бюро з креслярнею «Товариство техніків».
1948–65 у квартирі № 11 будинку № 12-а проживав Бабій Борис Мусійович (1914–93) – вчений у галузі права, акад. АН УРСР (з 1972), заслужений діяч науки УРСР (з 1974), академік-секретар відділення економіки, історії, філософії та права АН УРСР (1968–88). У цей час (з 1949) працював в Інституті держави і права АН УРСР (1974–88 – його директор). Досліджував проблеми теорії та історії держави і права, історії правознавства. Мешкав також 1965–70 на вул. Володимиро-Либідській, 16; 1970–93 на вул. Володимирській, 51–53.
Тепер будинок № 12-б перебуває на капітальному ремонті [755].
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок 1969, в якому проживали Вірський П. П., Дерегус М. Г., Маринченко Є. О.
Мала Житомирська, 10
-
Житловий будинок 1893, в якому містилася редакція газети «Работник», проживав Яновський Ф. Г.
Мала Житомирська, 11
-
Житловий будинок, 1896
Мала Житомирська, 13/6
-
Садиба 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якій проживали Мурашки О. І. та О. О.
Мала Житомирська, 14-а, 14-б
-
Житловий будинок 1887–92, 1900–01, в якому проживала Аренс Е. Е.
Мала Житомирська, 15
-
Житловий будинок 2-ї пол. 18 ст., в якому проживала родина Мамишевих, бував Шолом-Алейхем
Мала Житомирська, 17
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Мала Житомирська, 18
-
Житловий будинок 1879, в якому проживала Суровцова Н. В.
Мала Житомирська, 19
-
Садиба кін. 19–поч. 20 ст., в якій містилося Київське відділення Товариства поширення освіти серед євреїв
Мала Житомирська, 20, 20-а, 20-б, 20-в, 20-г
-
Комплекс центральних лазень з гідропатичною установою і житловим будинком 1893–94, в якому проживала родина Кричевських
Мала Житомирська, 3-а, 3/4
-
Житловий будинок 1910–11, в якому проживав П'ятигорович К. О.
Мала Житомирська, 5
-
Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилися Самаритські курси Товариства допомоги для інтелігентних жінок
Мала Житомирська, 6
-
Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося Київське відділення Російського музичного товариства
Мала Житомирська, 7
-
Садиба, 1897
Мала Житомирська, 9-а, 9-б