Будинок 1960, в якому проживав Громашевський Л. В.
Збудований як один з перших кооперативних будинків повоєнного періоду для медпрацівників. П'ятиповерховий, цегляний, на високому цоколі з приямками з боку дворового фасаду. Завершує будинок виразний карниз на кронштейнах з цегли.
До 1980 тут жив Громашевський Лев Васильович (1887-1980) — епідеміолог, акад. АМН СРСР (з 1944), заслужений діяч науки УРСР (з 1957), Герой Соціалістичної Праці (1967), організатор і перший директор Київського Інституту інфекційних хвороб АМН СРСР (1948-51). В цей період (з 1953) працював заступником директора у Київському НДІ епідеміології, мікробіології та паразитології МОЗ УРСР (з 1981 — Київський НДІ епідеміології та інфекційних хвороб МОЗ України ім. Л. Громашевського). Одночасно в 1948-63 завідував кафедрою епідеміології Київського медінституту. Очолював республіканське і Київське міське наукові товариства епідеміологів, мікробіологів та інфекціоністів. В останні 20 років життя особливу увагу приділяв подальшій розробці проблем теорії й практики механізму передачі, класифікації та ліквідації інфекційних хвороб. Зазначені питання знайшли відображення в перевиданому 1965 його підручнику «Загальна епідеміологія», двох монографіях з проблем механізму передачі інфекцій та інших працях. Велике наукове значення мають також роботи вченого цих років з питань парентерального вірусного гепатиту.
Мешкав у п'ятикімнатній квартирі № 14 на другому поверсі у правому крилі будинку. Зберігся робочий кабінет вченого з книжками та меморіальними речами.
1982 на торці будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з горельєфним портретом вченого (ск. О. Редько, арх. В. Смирнов) [222].
