Шоста Чоловіча Гімназія 13, Де В Трудовій Школі № 61 Працював І Проживав Васильченко С. В.
Чоловим фасадом виходить на червону лінію вулиці. Споруджено за проектом архітекторів О. Кобелєва та П. Жукова. Останній здійснював авторський нагляд.
Двоповерховий з підвалами, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний. Глухий брандмауер, звернений в бік вул. Дегтерьовської, вказує на те, що споруду задумано симетричною, П-подібною у плані. Зведено лише праве крило з центральною частиною, до якої входить парадний вестибуль і тримаршові сходи.
Архітектуру будинку визначають форми пізньої раціоналістичної еклектики, для якої характерні як прогресивні гігієнічні норми щодо освітлення та кубатури навчальних приміщень, так і елементи історичних стилів. Просторі класні кімнати розміщено по один бік широких рекреаційних коридорів. Тектоніка головного фасаду побудована на ритмічному членуванні стін на поля, що вміщують по три великі віконні прорізи (прямокутні в першому поверсі й аркові — у другому). У композиції домінує об'єм вхідних приміщень, що виступає і відрізняється надзвичайно витонченою прорисовкою вікон з імпостами, які ледь нагадують романські трифоріуми. Вплив романських архітектурних мотивів найбільше виявляється на торцевому фасаді правого крила: щипці слухових вікон, що відповідають членуванням фасаду, запозичені з арсеналу французького ренесансу. Будинок — цікавий зразок навчальних будівель поч. 20 ст.
28 у розташованій тут Київській трудовій школі № 61 ім. І. Франка викладав українську мову та літературу Васильченко Степан Васильович (справж. — Панасенко, 1878—1932 ) — письменник і педагог. 1925—32 жив у цій будівлі у квартирі № 1.
У цей час опублікував повісті «Авіаційний гурток» (1925), «Солов'ї» (1926), «Олив'яний перстень» (1927), присвячені проблемам школи й молоді; працював над автобіографічною повістю «Мій шлях», написав першу частину повісті «Широкий шлях» про Т. Шевченка — «В бур'янах» (опубл. 1938); п'єси «Кармелюк» (1927), «Минають дні» (опубл. 1939); перекладав українською мовою твори М. Лєскова (1929), М. Гоголя (1930) тощо.
Багато уваги надавав роботі з удосконалення методики викладання у школах, художньому вихованню учнів. Виконував обов'язки уповноваженого комісії дитячої книжки Наукового педагогічного товариства ВУАН та Ради дитячого театру. Спеціально для дітей своєї школи написав кілька дитячих п'єс, які були поставлені на сцені керованого ним драматичного гуртка.
З серед. 1930-х рр. будівлю використовує військове училище.
Також на цій вулиці
-
Пам'ятник Котляревському I.П. 1975
Мельникова
-
Будинок фельдшерської школи 1907, в якому жив і працював Стеценко К. Г., де сформовано тимчасовий військово-санітарний поїзд № 1078
Мельникова, 14
-
Міські казарми 1900-12, в яких містилися відомі військові формування
Мельникова, 24
-
Особняк Баккалинського П. С., 1901
Мельникова, 30
-
Гуртожиток Будівельного Технікуму 1952
Мельникова, 31
-
Телевежа, 1973
Мельникова, 42, Оранжерейная, 10
-
Житловий будинок, поч. 1910-х рр.
Мельникова, 75
-
Особняк Грабара М. С. 1910—11
Мельникова, 8
-
Олексіївський притулок для дітей військових, 1901—02
Мельникова, 81