Вона мала дерев'яне мощення і паркани обабіч. Досліджено чотири ділянки цієї вулиці-дороги завдовжки 85 м — від вул. О. Гончара, 8/5 до вул. Стрітенської, 11. Конструкція мостової на всіх розкопаних ділянках однакова. Дерев'яні підвалини, що їх укладали уздовж проїжджої частини дороги, мали довж. 1,5-2,3 м і товщину 20-30 см. На одній з ділянок простежено 10 підвалин, на які настилалася мостова зі щільно підігнаних одна до одної товстих колод. Уздовж північного й південного боків вулиці виявлено сліди дерев'яного паркану, яким відгороджувалися від дороги двори-садиби. Для паркану викопувалася неглибока канавка (0,4-0,7 м) завширшки до 1 м, в яку забивалися дерев'яні стовпи діам. 20-24 см на відстані один від одного 0,5-0,7 м. Ці стовпи кріпилися з поперечними підвалинами, що відходили від узбіччя дороги, утворюючи таким чином поміст для пішоходів. На одному з відтинків вулиці, уздовж її південного боку розчищено широку вимостку завдовжки до 7 м і завширшки 4 м, викладену з уламків каменю, плінфи, шматків цем'янки, шиферу і кісток тварин на добре утрамбованому лесовому підстилі.

Під час розчистки вулиці в сірому щільному прошарку завтовшки до 0,5 м від її поверхні виявлено уламки гончарної кераміки та амфор, кістки тварин, залізні цвяхи, вістря залізних стріл, залізне кільце зі штирем, залізні ножі, стремена, фрагменти скляних браслетів і посудин, шиферні прясла, полив'яні плитки, кістяний двобічний гребінь з вічковим орнаментом. Досліджена вулиця проходила від Лядської брами повз Софійський собор до Жидівської (пізніше Львівської) брами і була однією з головних у Верхньому Києві.
Крім вулиці-дороги, виявлено провулок, що пролягав перпендикулярно до сучасної вул. Стрітенської. Давній рі-вень його на протязі 10 м простежений на глибині 1,8 м від сучасної поверхні. Мав шир. 3 м. Дерев'яна мостова скла-далася з поздовжніх підвалин завдовжки 1,5—2 м і завтовшки 30 см. По ширині проїжджої частини вкладалося шість підвалин, що перекривалися поперечними колодами. Обабіч містилися дерев'яні вимостки — хідники для перехожих завширшки 0,4—0,5 м. Від вимостки залишилися сліди дерев'яних горбилів. Розріз дороги дав змогу виявити два настили: нижній — 11 ст. і верхній — 12 ст. Товщина самої дороги (до материка) сягала 0,3—0,5 м. Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.