Міст Московський (Північний мостовий перехід), 1976
Міст на шість смуг автомобільного транспорту і п'ять трубопроводів великого діаметра (розміщені у плиті проїжджої частини) для гарячого і холодного водопостачання та кабельних комунікацій. Автори – інж. Г. Фукс, арх. А. Добровольський. Складається з мостового переходу через Дніпро (довж. 816,0 м, шир. 31,4 м), який на лівому березі пов'язаний з мостом через р. Десенку (довж. 732,0 м, шир. 29,1 м), на правому березі з шляхопроводом над просп. Героїв Сталінграда (довж. 55,0 м, шир. 31,0 м). Міст над Дніпром поділяється на вісім прогонів, відмінних за конструктивним вирішенням. Руслова частина біля лівого берега являє собою вантову систему з одним А-подібним залізобетонним пілоном заввишки 81,5 м, до якого прикріплені два пучка вантів з метале-вих канатів, що надають споруді підвищеної динамічної та аеродинамічної сталості. Головний прогін завдовжки 300 м розбито вантами на панелі 72,0 + 65,0 + 65,0 + 95,0 м. Поперечний переріз головного прогону утворюють дві головні коробчасті балки, об'єднані залізобетонною плитою проїжджої частини. Канати для вантів виготовлені з оцинкованого високоміцного дроту діам. 5,0 мм (по 20 — 40 канатів в одному ванті). Заплавна частина моста біля правого берега є балковою п’ятипрогінною будовою (4,0 х 63,0 +42,0 м).
За величиною головного прогону та інженерним вирішенням є однією з найзначніших подібних будов у Європі. Під час спорудження моста використано ряд нових наукових розробок, зокрема вперше у світовій практиці застосовано канати повної заводської готовності.
Міст – важлива містобудівна домінанта, яка проглядається з різних видових точок і є органічною частиною панорами Києва [854].
