Інститут органічної хімії, 1970
Заклад засновано у 1939 на базі Інституту хімічної технології АН УРСР та Сектора органічної хімії Інституту хімії АН УРСР як Інститут органічної хімії та технології АН УРСР. З 1945 — Інститут органічної хімії АН УРСР (тепер НАН України).
1970—92 тут працював Кірсанов Олександр Васильович (1902—92) — хімік- органік, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки УРСР (з 1964). В інституті з 1956, в 1960—83 — його директор, одночасно — завідувач відділу хімії елементоорганічних ізоціанатів (1969—88). У 1988 92 — радник при дирекції інституту. Відзначений Ленінською премією (1974). Наукові дослідження у галузі хімії фосфоро- і сіркоорганічних сполук. Відкрив реакції прямого амідування карбонових кислот та фосфазореакцію імуносульфокислоти, що дістали назву реакцій Кірсанова. Заснував київську наукову школу хіміків-елементоорганіків. Робочий кабінет містився на другому поверсі у кімнаті № 245.
У цьому будинку також працювали: у 1969 - 72 - акад. АН УРСР Кіпріанов Андрій Іванович (1896—1972), директор інституту у 1945—60; у 1970 — акад. АН УРСР Шилов Євген Олексійович (1893—1970), завідувач відділу інституту у 1947—70 (обидва до 1970 працювали в будинку інституту на вул. Б. Хмельницького, 15).
На четвертому поверсі будинку створено кімнату-музей, де представлено діяльність учених інституту.
1981 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом А. Кіпріанова (ск. В. Селібер, арх. А. Милецький) [553]
