П'ятиповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний, з двома сходовими клітками у центрі: парадною з боку вулиці та чорною — з подвір'я.
Зведений у стилі модерн з рисами нео- ампіру. Індивідуальності зовнішнього вигляду будинку надає оформлення головного фасаду — оброблення рус- том нижнього ярусу, до якого входять цокольний і перший поверхи, гладенькі стіни верхніх. На них добре виділяються ліплені декоративні вставки з орнаментами, які варіюють мотиви смолос-кипу, вінків і гірлянд, а також металеві ґрати балконів. Асиметричний вось- мивіконний фасад членується в центрі еркером у три поверхи з великими вертикальними вікнами для освітлення сходової клітки.
Нижче міститься портик головного входу, що складається з напівколон модернізованого доричного ордера, завершених трикутним фронтоном. Будинок увінчує фігурний щипець, під яким розміщується тридільне вікно з архівольтом.
Будинок — характерний зразок житлової архітектури Києва доби історизму. У 1920—30-х рр. в будинку містився Київський технікум експлуатації залізниць. Мав трирічну програму навчання. Випускники одержували диплом техніка 1-го розряду експлуата-ційної спеціальності з правом захисту на звання інженера з обраної спеціальності. У закладі викладали відомі вчені:
С. Познанський — гігієніст, завідувач кафедри комунальної гігієни Київського медичного інституту (1936—41); П. Супруненко — вчений у галузі механіки, акад. ВУАН (з 1934).
Тут також діяли Курси підвищення кваліфікації експлуатаційної спеціальності для агентів Південно-Західної залізниці та Київська залізнична проф-школа служби експлуатації.
Тепер у напівповерсі — дитячий клуб «Чарівна лоза».

• Познанський С.