Одноповерхова, цегляна, в плані квадратна. Належить до типологічної групи берегових станцій. Розрахована на 50 тисяч пасажирів на добу. Планування прохідного тину. Двосвітну залу для чекання суміщено з вестибюлем. Є службові приміщення, камери схову, перукарня. Перекриття залізобетонні, фасади облицьовано керамічною плиткою світло-жовтого кольору. Об'ємно-просторове вирішення ґрунтується на принципі центрально-осьової симетрії. Усім фасадам приділено рівнозначну увагу. Чоловий фасад і фасад, звернений до залізничного полотна, вирішено ідентично. Входи заглиблено й акцентовано чотири-колонними портиками з трикутними фронтонами, прикрашеними карнизами з низкою іоніків. У центрі фронтонів розташовано декоративні барельєфні панно рослинного характеру з вмонтованим круглим годинником. Бічні фасади вирішено ідентично, оздоблено приставними колонами того ж ордера. Кубічний об'єм споруди увінчує ротонда зі шпилем.

Центричність цілісного об’ємно-просторового вирішення всієї споруди знайшла втілення в його інтер'єрах. Велику увагу приділено інтер'єру двосвітного вестибюля - по його периметру в простінках між дверними отворами розміщено колони та пілястри модернізованого корінфського ордера, орнаментований пояс, декоративні розетки. У центрі по колу розташоване вісім колон, які підтримують засклений купол, що дає природне освітлення залі.
Споруда - цікавий приклад вокзалі 1950-х рр. для невеликих залізничний станцій [507]. 

• Красицький П.