Пам'ятник Гоголю М.В 1982
Гоголь Микола Васильович (1809— 52) — письменник, публіцист. Народився і початкову освіту здобув в Україні. Пізніше проживав у Санкт-Петербурзі, за кордоном, у Москві. Неодноразово відвідував Україну, зокрема Київ. Широковідомими стали прозові збірки письменника «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Миргород», повісті «Тарас Бульба», «Ніс», «Шинель», поема-роман «Мертві душі», п'єса «Ревізор» та ін. Досліджував історію України, маючи намір написати фундаментальну працю, збирав український фольклор, що знайшло відображення в багатьох його творах. Ім'ям М. Гоголя названо вулицю у Києві.
Пам'ятник споруджено на спеціально влаштованому майданчику, відгородженому від проїжджої частини вулиці лабрадоритовими парапетами з чотирма металевими світильниками в кутах. Бронзову напівпостать встановлено на високому постаменті і стилобаті, які облицьовані лабрадоритом. Скульптор відтворив характерні риси зовнішності М. Гоголя. Письменник зображений зі схрещеними руками, з книжкою в правій руці, через ліву перекинуто довгий плащ, складки якого спадають і майже на третину перекривають грань постаменту. Фронтальна стовпоподібна композиція розрахована на огляд з двох боків, завдяки чому прочитується виразний гоголівський профіль. Масивність пірамідально скошеного постаменту зорово полегшена асиметричними вертикалями профілювання та гармонійним членуванням облицювальними плитами. На чоловому боці постаменту стилізований під факсиміле підпис М. Гоголя, виконаний накладними металевими літерами. На тильному — викарбувано анотаційний напис з датою спорудження та прізвищами авторів пам'ятника.
Розташування пам'ятника між двома багатоповерховими будинками, що фланкують початок бульв. Русанівського, вимагало застосування активних великомасштабних форм як в його пластиці, так і в архітектурі композиції, проте її трактування радше камерне, ніж монументальне [1002].
