1971-87 тут проживав Миколайчук Іван Васильович (1941-87)—кіноактор, сценарист і режисер, заслужении артист УРСР (з 1968). З 1965 працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім О. Довженка. У ці роки за його сценаріями чи у співавторстві створено фільми: «Білийптах з чорною познакою» (1971; роль Петра Звонаря), «Відлюдок» (1978), «Мріяти і жити» (1975), «І в звуках пам'ять відгукнеться», «Під сузір'ям Близнюків» (1979). У 1972 виконав роль Василя у фільмі «Пропаща грамота»; читав дикторський текст (Г. Сковорода) у фільмі «Відкрий себе», знятому на «Укркінохроніці». 1980 поставив фільм «Вавілон-ХХ» (співавтор сценарію, автор музичного оформлення, роль Фабіана), 1982 — «Така пізня, така тепла осінь» (у співавторстві з В. Коротичем, роль Григора Корчака). Залишилися нездійсненими його сценарії про композитора М. Березовського, народної притчі «Небилиці про Івана» та ін. Був членом правління Спілки кінематографістів України. Похований на Байковому цвинтарі. Посмертно відзначений 1988 Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка. В пам'ять І. Миколайчука проводиться республіканський кінофестиваль.
Жив у трикімнатній квартирі № 64 на дев'ятому поверсі. Збережено меморіальний кабінет митця.
1989 на торці будинку, що виходить на вул. Серафимовича, встановлено бронзову меморіальну дошку у формі цимбалів з барельєфним портретом митця (ск. А. Фуженко, арх. Т. Довженко) [230]. 

• Миколайчук І. В.