Житловий будинок 1900-х рр., в якому проживали Армашевський П. Я., Сафонов Т. О.
Входить до складу садиби, на якій збереглися ще два перпендикулярно розташовані до лінії вулиці флігелі й невелика одноповерхова службова споруда у глибині подвір'я. На поч. 20 ст. ділянка належала М. Турчаниновій, з кін. 1900-х рр. – професору Київського університету П. Армашевському. Забудована за проектом арх. В. Обремського.
Садибу націоналізовано й після ремонту будинку використано під житло. 1975, після відселення мешканців, приєднано до великого комплексу корпусів Міської клінічної лікарні (тепер № 16), що міститься на вул. Рейтарській. 22. Під час капітального ремонту 1975–81 для пристосування до нової функції будинок з тильного боку зблоковано з первісно відокремленим флігелем, що і раніше використовувався лікарнею. Тоді майже повністю знищено первісне оформлення інтер'єрів. У тильному крилі влаштовано сучасну ліфтову шахту, обладнано додатковий вхід з торцевого фасаду до підвального приміщення, змінено поповерхове планування, на рівні першого поверху до чолового фасаду прибудовано дворовий павільйон. Останні поточні ремонти проведено 2000 і 2001. Чотириповерховий на цокольному напівповерсі, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Дах вальмовий з бляшаною покрівлею. До торцевого фасаду тильного крила прибудовано триповерховий тамбур, що поєднує будинок з розташованим позаду рівновисоким корпусом. Наріжні частини дворового крила на рівні першого поверху з обох боків охоплено Г-подібними прибудовами адміністративного й господарського призначення з входами, що забезпечують прохід у будинок з тильного боку. На першому поверсі чолового фасаду центрально розташований головний вхід, який через орієнтований вздовж поперечної осі вхідний тамбур сполучається з винесеними в об'єм дворового крила двомаршовими кам'яними сходами й ліфтом. На лінію чолового фасаду виходить і прилеглий до торця головного крила ґанок входу з боку подвір'я у підвальний поверх. У бічній частині першого поверху цього фасаду, під прямим кутом до нього приблоковано невеликий цегляний павільйон з додатковим входом. Планування поверхів коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Планувальними акцентами є винесена на третій поверх актова зала на 60 місць, кабінет головного лікаря……
Також на цій вулиці
-
Прибутковий будинок Софійського митрополичого дому 1904–13, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичні та церковні діячі
Стрілецька, 7/6
-
Прибутковий будинок Софійського кафедрального собору, 1891
Стрілецька, 1/15
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилося Київське губернське у фабричних і гірничо-заводських справах присутствіє, проживав Морозов П. І.
Стрілецька, 12
-
Житловий будинок 19 ст., в якому проживали Антоненко-Давидович Б. Д., Леся Українка, збиралося літературне об'єднання «Плеяда»
Стрілецька, 15
-
Житловий будинок 1916, в якому проживали Кричевські В. Г. і Ф. Г., Лисенко О. М.
Стрілецька, 28
-
Житловий будинок 1898, в якому проживали відомі діячі науки і культури
Стрілецька, 4