Особняк, кін. 19 ст.
На території ділянки містилися також стайня, сарай з льохом та колодязь (не збереглися); за подвір'ям починався березовий гай. Двоповерховий, цегляний (вимурований на розчині, замішаному на яєчному жовтку), покрівля бляшана по дерев'яних кроквах. У плані складається з двох прямокутних об'ємів, має парадний та дворовий входи. Первісне внутрішнє планування мало анфіладне розташування приміщень.
Зведений у стилі неоренесанс. Архітектура будівлі вирізняється асиметричною композицією та мальовничим силуетом. Два ризаліти на головному фасаді завершені різними за абрисом фронтонами: у вигляді ступінчастого аттика над парадним входом — у правому ризаліті та пластичнішим за формою з центральним напівкруглим завершенням — у лівому. В центрі фасаду — балкон значних розмірів. Парадний вхід акцентує розміщене над ним вікно з арковою перемичкою, обрамлене архівольтом з замковим каменем у центрі. Інші вікна головного фасаду — характерної для стилю модерн дещо видовженої прямокутної форми, з легким заокругленням у верхній фрамужній частині; вони також прикрашені пласкими лиштвами з замковими каменями. Споруду увінчує карниз з модульйонами.
В інтер'єрі в окремих кімнатах збереглися кахляні кольорові груби, тягнуті карнизи, ліплені прикраси стель. Споруда має архітектурно-мистецьку цінність як частина історичного середовища району особняків, що формувався в місті на Кирилівських висотах у кін. 19 — на поч. 20 ст.