З 1967 в будинку розміщувалася дитяча районна поліклініка. Очевидно, для її потреб було надбудовано ще два поверхи, змінено форму віконних прорізів, фасади облицьовано керамічною плиткою. На поч. 1990-х рр. проведено реконструкцію, внаслідок якої будинку повернено первісний вигляд.
Двоповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний з Г-подібною прибудовою з боку подвір'я.
Головний фасад виконаний у стилі модерн. Симетричний за композицією, має високий цоколь, декор виконано з цегли. Центральну частину виділено незначним ризалітом, фланкованим пілястрами з парними жолобами, й завершено прямокутним аттиком, поле якого декороване аркатурою. Наріжжя будинку відзначені лопатками, які оздоблюють фігурні фільонки. Стіна першого поверху розкреслена дощаним рустом. По осі фасаду влаштовано головний вхід, оформлений відкритим ґанком. Перший поверх відокремлений широким ступінчастим гуртом. На другому — симетрично розташовані вікна з арковими перемичками в обрамленні лиштв з перехватами. Стіну завершує антаблемент з широкою фризовою частиною, де у метопах вміщено рельєфні прямокутники. По верху стіни проходить фігурна металева ґратка, укріплена між цегляними слупками.
Пам'ятка — цікавий зразок громадської споруди поч. 20 ст.
Заклад заснувало Товариство денних притулків для дітей робітничого класу, що існувало в Києві з 1874. Мета товариства — «... полегшити життя робочого люду, взявши його дітей під свій догляд протягом дня, поліпшити матеріальне становище самих дітей, надаючи їм протягом більшої частини доби придатне приміщення, чистий одяг, достатню і здорову їжу, і, наскільки можливо, дати перші навички науки і моралі, проводячи з дітьми навчання та корисні ігри...».
За роки існування Товариство відкрило в Києві п'ять притулків, для трьох з них спорудили власні будинки. Перший відкрито 1875 всього на 20 дітей.
1912 - діяло чотири притулки для дітей християнського віросповідання (Звіринецький, Новостроєнський, Подільський, Шулявський) і один — для дітей євреїв. В них утримувалося 5666 дітей.
Подільський притулок був безкоштовним закладом типу сучасного дитячого садка, в якому малозабезпечені робітничі сім'ї, що працювали щоденно, могли залишити на час роботи своїх дітей віком від трьох до дванадцяти років. У кінці дня діти поверталися на ніч додому і проводили в сім'ї вихідні та святкові дні.
Тепер — протезно-ортопедична майстерня «Ортотех-сервіс» (виготовлення протезів для інвалідів) [1117].