Окрема будівля по фронту кварталу в одній садибі з цегляними двоповерховими спорудами кін. 19—20 ст. наріжним житловим будинком (№ 5/14), бічним флігелем (№ 5-в) і типовим для Подолу сараєм з галереями у глибині затишно­го озелененого подвір'я. Зведено після пожежі 1811 відповідно до нових чер­воних ліній забудови вулиць. Одноповерховий, дерев'яний, тинько­ваний, у плані Т-подібний, на високому цегляному цоколі (первісно житлово­му), з мансардою по осі дворового фа­саду. Дах вальмовий, залізний по де­рев'яних кроквах. До чолового корпусу з центральним дворовим ризалітом ліворуч прилягає дерев'яна галерея (після війни перетворена на кімнату), праворуч — вхідний дерев'яний тамбур та відкриті сходи.

Внутрішнє планування — коридорне, з двобічним розміщенням кімнат. У цент­рі з боку вулиці — вітальня на три вік­на, по боках — кімнати на одне вікно. Архітектурне вирішення головного фа­саду ґрунтується на типовій симетрич­ній схемі п'ятивіконного будинку пе­ріоду класицизму. У його тектоніці пе­реважають горизонтальні членування, підкреслені лінією цоколю і карнизів простого профілю. Цегляний цоколь оброблено під руст, його закладені вік­на мають прямі перемички з імітацією замкових каменів. Композиція житло­вого поверху — тридільна, з виділен­ням одновіконних бічних крил плоски­ми пілястрами. Прямокутні віконні прорізи оформлено простими лиштва­ми, прямими сандриками-поличками і підвіконними тягами. В інтер'єрі збе­реглося первісне оформлення віталь­ні — тягнуті стельові падуги, камін і груба, облицьовані білими кахлями. Є пам'яткою житлової архітектури у стилі класицизму.