У 1950-і рр. первісний триповерховий об'єм з мезоніном зазнав змін: добудовано четвертий поверх, з семи балконів на фасаді залишилося три. Чотириповерховий, цегляний, з підвалом, тинькований, цоколь облицьовано тесаним гранітом, односекційний, план складної конфігурації, асиметричний, У тектоніці головного симетричного фасаду переважають вертикальні членування – вузькі потрійні вікна з тонкими простінками, центральний овальний у плані еркер, бічні розкріповки. Своєрідним декоративним елементом фасаду є темний рустований цоколь з віконними прорізами напівпідвальних приміщень. Виразну пластику формує чергування об'ємів, що западають і виступають. Суворі геометричні лінії фасаду оживляють вишуканість декору, парадний вхід, фланкований спареними колонами. Над входом – маска, трохи вище на витонченій модерній огорожі невеликого балкона вензель власника будинку – «Т. Н. П.». Первісно у фризі лівого ризаліту містилася барельєфна композиція на міфологічний сюжет (втрачено при надбудові). В інтер'єрі збереглися деякі ліпні деталі й оригінальні металеві ґрати сходових огорож. Будинок – один з найкращих зразків архітектури модерн в забудові міста. У квітні – серпні 1915 в будинку мешкав Бабель Ісак Еммануїлович (1894– 1940) – письменник, кіносценарист. У цей час навчався у Київському комерційному інституті.
До зведення наявної споруди на цій ділянці містився будинок, в якому 1895–97 і в травні 1899 проживала українська поетеса Леся Українка [303].