Інститут гідромеханіки
У головному корпусі, спорудженому 1956 (триповерховий, цегляний), працювали: 1958—70 — Павленко Георгій Євстафійович (1898- 1970) — вчений у галузі гідромеханіки й теорії корабля, акад. АН УРСР (з 1961). 1958--62 завідувач відділу гідромеханіки судна, 1962— 70 —науковий консультант інституту. Одночасно — професор кафедри теорії корабля Одеського інституту морського флоту, де працював до цього. Автор праць з питань геометрії, статики, опору води рухові корабля, суднових двигунів, безпеки плавання, автоматизації судноводіння. Разом з Г. Сухомелом створив теорію руху суден в обмеженому фарваторі (1956— 65). Розробив конструкцію оригінальних вимірювальних приладів для експериментального вивчення морехідних якостей суден, засновник наукової школи. Робочий кабінет містився на третьому поверсі у кімнаті № 52.
1956—70 Пишкін Борис Андрійович. (1893—1970)—вчений у галузі гідротехніки, чл.-кор. АН УРСР (з 1951). В інституті з 1948. Завідувач відділу динаміки прибережної зони морів та водосховищ (1948—70), одночасно (з 1962)—завідувач кафедри Київського університету. Наукові праці присвячено динаміці берегів морів і водосховищ, зокрема теорії вітрових хвиль у прибережній зоні і дії цих хвиль на гідротехнічні споруди і береги, розробці методів захисту берегів від розмивання і затоплення.
Робочий кабінет містився на третьому поверсі у кімнаті № 47.
1956—66 — Сухомел Георгій Йосипович (1888—1966) — вчений у галузі гідравліки й гідромеханіки, акад. АН УРСР (з 1951), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1957). В інституті з 1927; 1940—58 — директор, 1958—66 науковий консультант. У своїх дослідженнях розвинув теорію нерівномірного руху рідини з вільною поверхнею у відкритих водотоках. Експериментально встановив і теоретично довів можливість двох форм руху води у відкритих руслах та гідротехнічних спорудах. Розв'язав ряд проблем інженерної гідравліки.
1956—58 робочий кабінет Г. Сухомела містився на другому поверсі у кімнаті № 18.
1973 на фасаді будинку встановлено меморіальні дошки на пошанування Г. Павленка (бронзова з барельєфним портретом; ск. І. Троцюк-Копайгоренко, арх. В. Гнєздилов) та Г.Сухомела (з чорного граніту з бронзовим накладним портретом; ск. Н. Дерегус, арх. А.Сницарев) [538].