Пам'ятник поєднує символіку з конкретно-сюжетною мотивацією, піднесеною на рівень гуманістичного узагальнення. На кургані, що прозоро натякає на Голгофу, встановлено різьблену з каменя постать полоненого й немов розп'ятого чоловіка з оголеним торсом, що перегукується з євангельською історією життя Христа. Ідея спокутування гріхів людства, запозичена авторами з христології і переведена в антинацистський контекст, актуалізує пафос безсмертя подвигу загиблих у 2-й світовій війні мучеників, які опинилися між жорнами двох смертоносних державно-політичних систем геноциду — гітлеризму і сталінізму. Хрест не зображений, але він прочитується у типовій канонічно-композиційній схемі «Розп'яття», де терновий вінець метаморфозується у бронзовий колючий дріт концтаборів, що охоплює ноги в'язня й утворює горизонталь поміж піднятих рук. Пластично постать побудовано на поєднанні об'ємного тривимірного моделювання з графічно-рельєфним, площинним розподілом мас, внутрішніх контурів і загальним силуетом, який має чітку фронтальну зорієнтованість. По лінії осі пам'ятника, біля підніжжя кургану вмонтовано дошку з текстом присвяти. У пам'ятникові реалістичний пластичний вислів поєднано з поглибленим психологізмом портретної характеристики, що притаманне як станковій, так і монументальній пластиці В. Зноби.