У 1899 в садибі, якою на той час володів купець Д. Мезенцев, розташовувалися двоповерховий житловий будинок змішаної конструкції та дерев'яний сарай. З 1900 садиба належала купцю Т. Апштейну, на замовлення якого споруджено новий чотириповерховий прибутковий будинок. Проект виконано 1900 арх. К. Шиманом, нагляд за будівництвом спочатку здійснював інж. О. Гілевич, потім – технік-арх. А.-Ф. Краусс, який доопрацював первісний проект. Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний з двома різновеликими секціями. Первісно секція на вул. Малопідвальній містила на кожному поверсі по одній п'яти- та чотирикімнатній квартирі, секція у пров. Т. Шевченка – по дві трикімнатні квартири. Фасади декоровані у неоренесансних формах на ордерній основі. Головний елемент оздоблення – пілястри, які фланкують вікна третього та четвертого поверхів, і великі канелюровані, що об'єднують вікна третього та четвертого поверхів центральних і бічних частин обох вуличних фасадів. Оригінальна пластика споруди утворена численними формованими накладними рельєфами – квітковими гірляндами, картушами з гербами у декоративних фронтонах, жіночими маскаронами у замкових каменях, пальметами, меандровими поясами та іншими елементами, поєднаними з орнаментальним цегляним муруванням. Дворові фасади мають лише модельовані у цеглі міжповерхові пояси. З боку пров. Т. Шевченка збереглися ґрати проїзду на подвір'я з оригінальною верхньою стаціонарною частиною, що містить вписану в коло монограму власника – «ТА» (Товій Апштейн). У парадних сходових вузлах підлоги викладені орнаментальною поліхромною метлаською плиткою, яка імітує мозаїку зі стилізованими ренесансними мотивами.
Будівля – характерний зразок багатоквартирного прибуткового будинку межі 19–20 ст., що відіграє у забудові вулиць роль містобудівного акценту.Тепер тут містяться офісні приміщення [758].  

• Апштейн Т. М.
,
• Гілевич О.
,
• Краусс А. Ф.
,
• Мезенцев Д.
,
• Шиман К.