Бактеріологічний інститут, кін. 19 — поч. 20 ст.

Протасів Яр, 4 (Амосова, 5)

Ідея створення інституту виникла 1894 після відкриття засобів боротьби з дифтерією. 1896 створено Товариство для боротьби із заразними хворобами, одним з основних завдань якого було заснування Бактеріологічного інституту. 14 квітня того ж року відбулися закладини його будинку, а вже через 6 місяців на добровільні пожертвування (головним чином доброчинців Лаз. Бродського, О. Терещенка, О. Демидової та ін.) збудовано двоповерхову цегляну споруду лабораторії (автор проекту — інж. К. Іванов, опалення і вентиляція — інж. Л. Городецький), що і поклало початок існуванню інституту. Відкриття цього закладу відбулося 21 жовтня 1896. У 1900—01 на його території інж. С. Бек побудував два цегляних і дерев'яний будинки притулку для хворих, склади, майстерні, три стайні та інші стримані за архітектурою підсобні будівлі, що в основному збереглися до теперішнього часу. Бактеріологічний інститут був одним із кращих лікарняних установ міста, діставши у сучасників назву палацу науки. Основні напрями його діяльності включали виготовлення сироваток та вакцин, застосування нових засобів лікування та профілактики заразних хвороб, наукову розробку питань інфекційної патології, навчання лікарів бактеріологічним методам досліджень. Серед засновників і активних діячів Товариства для боротьби із заразними хворобами та Бактеріологічного інституту були відомі вчені В. Високович, Ф. Льош, О. Павловський, В. Підвисоцький, В. Чернов, тут працювали також науковці та лікарі О. Кронтовський, В. Ліндеман, М. Нещадименко, В. Образцов та ін. Інститут постійно містився у зведених для нього будинках, з часом змінюючи назву: Бактеріологічний, Санітарно-бактеріологічний (з 1920), Український інститут епідеміології та мікробіології (з 1938), Київський науково-дослідний інститут епідеміології, мікробіології та паразитології (з 1965). 1981, після об'єднання з Київським інститутом інфекційних хвороб АМН СРСР дістав сучасну назву — Київський НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. Громашевського МОЗ УРСР (тепер МОЗ України). Нині до складу інституту, окрім старого (історичного) корпусу, входять головний (новий), а також вірусологічний (з лабораторією особливо небезпечних хвороб) корпуси та віварій.

Також на цій вулиці