Трапезна з церквою Преображення (Спаса), кін. 17 – поч. 18 ст
На схилі у північній частині монастиря через перепад рельєфу з боку подвір'я має один поверх, із зовнішнього боку – два. Збудована одночасно з Георгіївським собором 1696–1701 коштом М. Миклашевського, полковника стародубського. Будівля цегляна, тинькована, зі склепінчастим напівциркульним перекриттям у двох ярусах, вальмовим дахом і грушоподібною банею на восьмигранному підбаннику. Складається з великої прямокутної зали та прилеглої до неї зі сходу однонавної церкви Преображення (Спаса) з гранчастою апсидою. до якої з півночі прибудовано прямокутне службове приміщення Фасади розчленовано широкими пілястрами зі спрощеними капітелями тосканського ордера, ІІоміж пілястр містяться аркові спарені вікна, облямовані «вухатими» лиштвами та увінчані трикутними сандриками. Над ними антаблемент з нешироким архітравом і фризом, прикрашеними витонченим ліпним рослинним орнаментом. Цей же мотив застосовано у ліпному декорі порталу разом з геометричною порізкою, характерною для деталей дерев'яних споруд. Портал фланкований двома напівколонками, над якими проходить спрощений карниз. Над порталом фігурний картуш з гербом титаря Георгіївського собору і трапезної – полковника М. Миклашевського. На гербі зображено лук та дві схрещені стріли з великими літерами: М – М; Е – Ц; П В; В 3; П – С, тобто: «Михаил Миклашевскмй, Его царского, пресветлого величества, войск Запорожских, полковник Стародубонский».
1706 М. Миклашевський загинув у бою зі шведами, був похований у Видубицькому монастирі (могила не збереглася).
Живописний декор інтер'єру зазнав великих змін. Дослідженнями, проведеними під час реставрації 1970–74, встановлено, що первісно центральний об'єм трапезної мав тємперно-клейовий розпис, вірогідно 17 ст., який зберігся у вигляді широкої (до 45 см) розгранки холодного червоного кольору та білого тла. Ці фрагменти оформлено у вигляді зондажі в на північно-східному боці склепіння Поверх цього розпису виявлено 4 шари набілів. Вірогідно після пожежі 1760 трапезна була розписана у техніці олійного живопису, фрагменти якого збереглися і частково розкриті на площі близько 40 кв. м.
Є цікавим зразком українського бароко
Також на цій вулиці
-
Видубецький Монастир-Братський Корпус
видубецька, 40
-
Городище Красний двір, 11— 13 ст.
Видубицька, 40
-
Видубицький Свято-Михайлівський монастир, 11 – 19 ст.
Видубицька, 40
-
Видубицький Монастир. Надгробок на могилі Соломків П. С. та М. П.
Видубицький Монастир