Огорожа монастирського саду, 1904

Січневого повстання

Споруджено за проектом арх. Є. Єрмакова. За планом Афанасія (Кальнофойського), опублікованим 1638 у «Тератургімі», огорожа була дерев'яною, складалася з вертикально поставлених брусів, з'єднаних горизонтальними латами. Дерев'яна огорожа навколо ближньопечерного пагорба зафіксована на плані 1695 полковника І. Ушакова. Вірогідно, неодноразово поновлювалася. Розібрана інженерною командою напередодні війни 1812 Росії з Францією. Одночасно на пагорбі вирубали дерева, влаштували вали та рови, засипали дренажний канал, що призвело до зсувів ґрунту. 1814-16 територію рекультивовано, згодом насаджено плодові дерева. Впродовж 19 ст. тут була дерев'яна огорожа спрощеної форми, яка складалася з горизонтальних брусів, прикріплених до стояків. Значних пошкоджень огорожа зазнала у 1904, 1920-х та 40-х рр., відбудована у 1980-х рр. зі спрощенням завершення та декору цегляних стовпчиків. У листопаді—грудні 2000 перебудовано її південно-західне наріжжя. Тут, на спеціально влаштованому майданчику, в пам'ять 2000-річчя Різдва Христового встановлено хрест на стилобаті з написом.

Огорожа складається з цегляних, у плані прямокутних рустованих стовпів та ґрат на цегляному цоколі між ними. Відіграє важливу роль у збереженні історичного планування нижньої території Лаври [1456].

  • Автор: Людмила Рилкова

Також на цій вулиці