Особняк Бердяева М. М. 1-ї пол. 19 ст. та корпус лікарні очних хвороб Попових М. Т. та Є. Г. 1887

Січневого повстання, 10-а

 Історія садиби відома з 1845, коли вона перейшла у власність генерал-лейтенанта М. Бердяева та його дружини О. Бердяєвої. Тоді на ділянці розташовувався одноповерховий особняк, споруджений з цегли та дерева. 1882 садибу придбали у спадкоємців Бердяєвих купець М. Попов та його дружина, які влаштували в будинку лікарню. 1885—87 споруду було реконструйовано. За проектом арх. В. Ніколаєва на місці лівої частини особняка звели нову одноповерхову з двоповерховими флангами будівлю лікарні. В радянський час будинок лікарні надбудовано одним поверхом, частина первісного особняка залишилася без змін. Суміжні будинки розташовані в одну лінію.

Об'єм частини колишнього особняка одноповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Дах вальмовий під бляхою. В оформленні фасадів збереглися елементи класицизму — трикутні дерев'яні фронтони (два на чоловому з боку вулиці, один на тильному фасаді), профільовані лиштви лучкових вікон із замковими каменями. Тло фасадів пофарбовано у жовтий колір, архітектурні деталі — у білий.

Корпус лікарні дво-, триповерховий, цегляний, у плані прямокутний. Планування коридорного типу. Перекриття пласкі. Покрівля бляшана вальмова. Симетричні відносно центральної осі

Всі осьові чоловий і тильний фасади оформлено у цегляному стилі: розчленовано міжвіконними фільончастими лопатками, гуртами, прикрашено зубцями, смужками поребрика й сухариків. Триповерхові фланги на три віконні осі кожен виділено розкріпов- ками й арковими вікнами верхнього поверху на чоловому фасаді. Віконні прорізи двох нижніх поверхів прямокутні.

Забудова колишньої садиби — типологічно рідкісний зразок поєднання в одному комплексі споруд житлового та медичного призначення.

В особняку проживав Бердяев Михайло Миколайович (1792—1861) — військовий діяч, генерал-лейтенант, учасник воєн з наполеонівською Францією, в яких відзначився у битвах під Кульмом та Лейпцигом (1813), деякий час був отаманом Війська Донського. У цьому будинку бував його онук Бердяев Микола Олександрович (1874— 1948) — філософ, літератор, публіцист, громадський і політичний діяч. До 1900 жив у Києві.

З 1882 тут містилася лікарня очних хвороб М. і Є. Попових. Купець М. Попов походив із заможної родини старообрядців, відкрив безкоштовну лікарню з ініціативи відомого київського лікаря, проф. В. Караваєва. Вчений обстежив значну кількість хворих на очі серед прочан Києво-Печерської лаври. Попо¬ви реконструювали будинок, облаштували й утримували лікарню власним коштом. У приміщеннях було 43 ліжка (21 — для чоловіків, 22 — для жінок). Тільки в перший рік існування її послугами скористалися понад 1500 хворих. Проводився й амбулаторний прийом. Після смерті М. Попова (1894) та Є. Попової (1902) садиба залишилася у власності лікарні. В дорадянський час носила ім'я фундаторів, які пожертвували необхідний капітал на її утримання. Надалі будинок також використовувався медичними закладами, зокрема Печерською районною лікарнею.  Тепер тут містяться Державне Українське об'єднання «Політехмед» та акціонерне товариство «Медтехніка» [1609].

 

  • Автор: Михайло Кальницький

Також на цій вулиці