Архітектурно-етнографічний комплекс «Українське село 1960—70-х рр.»

Солов'їна

Кожен реґіон представлений окремою групою будівель, до складу якої входять одна— дві характерні садиби з повним набором господарських приміщень. Таким чином представлено безперервність давніх народних традицій, шляхи формування садиб у повоєнні роки (розміщення житла, його архітектурно-планувальну структуру).
Для їх спорудження застосовані місцеві будівельні матеріали (дерево, камінь, базальт, пісковик, черепашник, вапняк та ін.).
Конструкції житла гірських районів Карпат зберігають давню традицію народного будівництва: зведення стін «взруб», покриття даху ґонтом, прикрашення деталей різьбленням та ін.
У північних, східних та південних районах України стіни зводили із цегли, естетичність житла посилювали орнаментальним муруванням, тинькуванням стін, кольоровим та рельєфним оздобленням.
Внутрішнє планування житла і облаштування інтер'єрів відрізняється різно-манітністю (розписи на стінах, меблі місцевого виробництва, варіанти печей, вироби декоративно-ужиткового мистецтва та ін.).
Архітектурне вирішення народного сільського житла 1960—70-х рр. та
декоративність хатнього начиння поєднують у собі як риси давніх народних традицій, так і новації сучасної народної творчості.
Автори генерального та тематичного планів — архітектори С. Сабатюк, М. Ходаківський [923].