Житловий будинок 1898—99, в якому проживав Паустовський К. Г.

Ярославів Вал, 9

Власником ділянки № 9 став лікар-педіатр Є. Грицун, на замовлення якого на місці знесених дерев'яних будівель та частини саду споруджено наявний будинок. 1918 майно успадкувала дружина власника Л. Грицун. У 1950-х рр. проведено поточний ремонт, під час якого перегородками змінено планування квартир першого і другого поверхів, втрачено багато декоративних елементів інтер'єра, деякі деталі фасаду, ворота проїзду на подвір'я.

Триповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, з невеликим тильним ризалітом чорної сходової клітки. Односекційний, шестиквартирний. Перекриття пласкі. Дах двосхилий по дерев'яних кроквах. В оформленні чолового фасаду використано елементи стилю ренесанс. Симетрію центрально-осьової композиції порушує розташований праворуч отвір проїзду. Дві бічні розкріповки завершено трикутними фронтонами, в тим-панах яких вміщено картуші з датою побудови будинку та монограмою власника. По вертикалі фасад розчленовано гуртами і завершено карнизом складного профілю з рядом модульйонів та аркатурним поясом. Перший поверх декоровано під дощане рустування. На другому і третьому декоративні елементи представлено міжвіконними пілястрами, сандриками вікон та підвіконними ширинками з орнаментальним заповненням. На чоловому фасаді — три балкони з ажурними металевими ґратами, у крихітний дворик виходить один великий балкон.
У парадній сходовій клітці збереглися металева огорожа маршів, орнаментована підлога з тераццо сходових майданчиків, ліплений декор плафона третього поверху. Плафони житлових кімнат оздоблено ліпленням у стилях неоренесанс і неоросійський. Збереглися груби, облицьовані білими гладенькими кахлями та прикрашені фігурними фронтонами й вставками, набірний паркет, фурнітура.
Будинок — важливий формотворчий елемент у забудові вулиці.
1906 у квартирі в напівпідвальному поверсі проживав у дитячі роки зі своїми батьками, братом та сестрою Паустовський Костянтин Георгійович (1892—1968) — письменник. Квартира складалася з чотирьох кімнат та великої кухні. Вікна були розташовані на рівні тротуару, виходили на вулицю та на подвір'я.
У цю квартиру Паустовським довелося переїхати з вул. Микільсько-Ботанічної, 13 у важкий для сім'ї період. 1906 під час відпочинку в Криму (в Алушті) Костя серйозно захворів, а батько, посварившись з начальством, покинув службу. Про цю подію та саму квартиру письменник згадував пізніше в автобіографічній «Повісті про життя» (розділ «Крах»).
Невдовзі сім'я остаточно розпалася. На запрошення дядька — брата матері М. Височанського — Костя переїхав жити до нього в Брянськ, був переведений до третього класу Брянської гімназії. Влітку 1907 мати з його сестрою та братом поїхала до Москви.
У зв'язку з реконструкцією будинку в наступні роки планування квартири зазнало змін. Тепер квартира використовується як складське приміщення, частину напівпідвального поверху займає магазин.

Також на цій вулиці