Житловий будинок, 1899
Першим встановленим власником станом на 1857 був інж. Клюг (Клуг). Пізніше садибою володіла родина прусських підданих Вейманів. 1877 вони продали майно казенному селянину О. Різниченку. Після його смерті в 1898 ділянка перейшла до його дружини А. Різниченко (уроджена Тецлав). 1903 новою власницею стала міщанка Н. Глушкова. 1918 садибу купив Й. Вайкус-Колкер. Первісна її забудова була малоповерховою, дерев'яною. 1880 О. Різниченко звів двоповерховий будинок, розширений по довжині (приблизно в 1883) та двоповерховий дерев'яний флігель (не має архітектурної цінності). 1899 А. Різниченко побудувала новий фасадний чотириповерховий будинок (проект не зберігся, авторство не встановлено). Цокольний поверх займали три- та чотирикімнатна квартири, на першому поверсі були магазини з кімнатами, на другому— четвертому — розміщувалося по дві чотири- та п'ятикімнатні квартири. Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний, односекційний. Первісне секційне планування з двобічним розташуванням кімнат (па-радні приміщення — на вулицю, господарські — у двір) частково змінено. Перекриття пласкі, по дерев'яних балках. На двосхилому даху розташований засклений світловий ліхтар. У правій частині фасаду — проїзд на подвір'я. Композиція головного фасаду симетрично-осьова, основана на семи вертикальних осях, на центральній осі — арковий вхід до будинку. Півциркульний дверний отвір обрамлено широкою лиштвою, акцентованою картушем з лавровими гілками. Фасад має пишний ліплений декор у стилістиці ренесансу і бароко. Це картуші, замкові камені з лавровими гірляндами, рослинні фестони, підвіконні вставки з рослинним орнаментом тощо. Насиченість декором наростає знизу догори. Найпишніше оздоблення має четвертий поверх: аркатурні пояси, зубчики тощо. Віконні прорізи прямокутні, з лиштвами, акцентовані клинчастими замковими каменями, на другому поверсі доповнені волютоподібними завитками, на третьому — лавровими гірляндами. Підвіконні фільонки на рівні другого поверху мають ланцюжковий орнамент, на рівні третього поверху — симетричні композиції з рокайлем та волютоподібними закрутками. Вікна фланковано лопатками, оформленими під дощаний руст. Гладенькі пілястри, які підкреслюють бічні розкріповки, декоровано тонкими смугами джгутикового орнаменту. На рівні четвертого поверху лопатки доповнено картушами та лавровими під- вісками-фестонами, на третьому по-версі модифіковані капітелі пілястр прикрашено жіночими скульптурними голівками з лавровими гілками. Жіночі голівки акцентують також вікна бічних ризалітів (четвертий поверх). Збереглись автентичні огорожі балконів у вигляді ажурних металевих решіток з волютоподібними закрутками різного розміру і форми. Міжповерхове членування позначено тягнутими гуртами, між третім і четвертим поверхами проходить фриз з ланцюжковим орнаментом. Фасад завершується профільованим карнизом з рядом сухариків. Оформлення інтер'єрів збереглося частково: ліплений плафон у парадному під'їзді, ажурна металева огорожа сходів. Будинок — типовий зразок забудови кін. 19 ст. у формах історизму.
Тепер на першому поверсі — магазин і бар [1956].
Також на цій вулиці
-
Садиба 1897-98, в якій проживав і працював Бурвассер Г. X.
Червоноармійська, 10
-
Житловий будинок 1967, в якому проживав Коновалюк Ф. 3.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 102
-
Палац «Україна» (національний палац «УКРАЇНА»), 1970
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 103
-
Лікарня Київського благодійного товариства 1909—10, в якій працював Трітшель К. Г.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 104
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
Червоноармійська, 106
-
Житловий будинок робітників Київської трикотажної фабрики ім. Р. Люксембург, 1948—50
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 108
-
Житловий будинок 1951—54, в якому проживали Кавалерідзе І. П., Литвиненко В. Г., Овчинников В. Ф.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12
-
Житловий будинок 1881, 1949—52, в якому проживав Семадені Б.-О. А.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12
-
Житловий будинок, 1881, 1911
Червоноармійська, 13/1
-
Житловий будинок 1959, в якому проживали Сабадиш П. Є., Шесто палов А. В.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 134
-
Васильківська водогінна насосна станція 1908
Червоноармійська, 137
-
Житловий будинок 1910—12, 1952, в якому містилися Клуб російських націоналістів, редакція журналу «Українська кооперація», проживав Донець Г. П.
Червоноармійська, 14
-
Пам'ятне місце формування загонів народного ополчення трамвайного заводу ім. Ф.Дзержинського 1941
Червоноармійська, 143/2
-
Житловий будинок 1968, в якому проживав Сова А. К.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 145/1
-
Житловий будинок, 1951
Червоноармійська, 16
-
Садиба, кін. 19 — поч. 20 ст.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 17
-
Житловий будинок («малий пасаж»), 1911—12
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 18
-
Кінотеатр «Київ», 1952
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 19
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Скоропадський П. П.
Червоноармійська, 21
-
Садиба 1888—93, 1930-х рр., 51, в якій містився Київський торговельно-промисловий технікум, де працювали відомі вчені
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 23
-
Житловий будинок, 1953
Червоноармійська, 24/1
-
Садиба 1897—1901, в якій містилися Київське шахове товариство, де давав сеанс шахової гри Альохін О. О., редакція журналу «Українська кооперація»
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 25
-
Житловий будинок, 1916
Червоноармійська, 26
-
Житловий будинок 1915—18, 1927—28, в якому містилися клуб і музична школа єврейської культурно - просвітницької організації «Культурна Ліга»
Червоноармійська, 27
-
Житловий будинок, 1898
Червоноармійська, 28
-
Житловий будинок, 1953
Червоноармійська, 29
-
Житловий будинок 1906, в якому проживав Бабель І. Е.
Червоноармійська, 30
-
Садиба, поч. 20 ст.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 32-А
-
Житловий будинок, кін. 19 — поч. 20 ст.
Червоноармійська, 34
-
Житловий будинок 1892—93, 1963, в якому проживав Покровський П. М.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 35
-
Житловий будинок, 1951
Червоноармійська, 36
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Центральний комітет єврейської культурно-просвітницької організації «Культурна Ліга»
Червоноармійська, 37
-
Садиба 1897—98, 1900, в якій містилася редакція газети «Южная копейка»
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 38
-
Житловий будинок, 1888, 1941
Червоноармійська, 39-б
-
Житловий будинок, 1912
Червоноармійська, 40
-
Житловий будинок, 1901
Червоноармійська, 41
-
Житловий будинок, 1938
Червоноармійська, 42
-
Житловий будинок 1910—11, в якому проживав Борохов Б. М.
Червоноармійська, 43/16
-
Житловий будинок, 1898—99
Червоноармійська, 44
-
Житловий будинок 1911—12, в якому проживала Яблонська Т. Н.
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 46
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому містився Київський загальноміський ревком Січневого повстання 1918
Червоноармійська, 47
-
Житловий будинок, 1949—51
Червоноармійська, 48
-
Житловий будинок, 1907
Червоноармійська, 50/23
-
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02
Червоноармійська, 53
-
Центральний республіканський стадіон (тепер стадіон «Олімпійський») 20 ст., де проходила «Олімпіада-80»
Червоноармійська, 55
-
Житловий будинок, 1900
Червоноармійська, 56
-
Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6
-
Садиба, 1899—1900
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 60/5
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Червоноармійська, 63
-
Адміністративний будинок, 1900-і рр., 1945
Червоноармійська, 65
-
Житловий будинок, 1899 — поч. 1900-х рр.
Червоноармійська, 66—68
-
Житловий будинок, 1952—57
Червоноармійська, 67
-
Житловий будинок, кін. 1930-х рр
Червоноармійська, 69
-
Житловий будинок, кін. 1950-х рр.
Червоноармійська, 71/6
-
Миколаївський костьол, 1899—1909
Червоноармійська, 75
-
Адміністративний будинок 1950-х рр., в якому працював Гаркуша М. А.
Червоноармійська, 8
-
Житловий будинок 1968, в якому проживали відомі діячі культури
ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 85/87
-
Житловий будинок 1951, в якому проживав Амосов М. М.
Червоноармійська, 90
-
Житловий будинок, 1952
Червоноармійська, 92
-
Четверта чоловіча гімназія 1897-98, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури
Червоноармійська, 96
-
Житловий будинок, 1908—10
Червоноармійська, 98