Будинок кін. 19 ст., в якому проживав Грінченко Б. Д. (іст ).
На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний житловий будинок, ліве крило з напівпідвалом і приямком (по схилу вулиці). Фасад оформлено тягами, цегляним декором, стіни рустовані, між вікнами — лопатки, вікна — з лиштвами, на третьому поверсі — на- півколони.
1899-05 тут проживав Грінченко Борис Дмитрович (1863-1910) — письменник, перекладач, літературознавець, мовознавець, теоретик та історик української лексикографії, фольклорист, етнограф, публіцист, видавець, громадсько-культурний діяч. У цей період працював над першим грунтовним «Словарем української мови» (68 тис. слів), що вийшов друком 1907-09 у 4-х томах. Б. Грінченко був співукладачем, упорядником і редактором словника, матеріали до якого збирало кілька поколінь української інтелігенції, починаючи з П. Куліша (1861), пізніше — Київська Громада, редакція «Киевской старины». У словнику представлено лексику літературної мови 19 ст., фольклору, більшості українських діалектів, запроваджена в ньому орфографічна система склала основу правописного кодексу української мови. Цей етнографічно-енциклопедичний довідник справедливо називають словником Грінченка. Одночасно дослідник укладав перший бібліографічний покажчик «Література українського фольклору 1777-1900» (опубліковано 1907), не припиняв літературної діяльності. У зазначений час вийшла його поетична збірка «Писання Б. Грінченка» (т. 1, 1903), він перекладав з польської, німецької, російської, грузинської мов твори відомих письменників, друкував в українських часописах публіцистичні статті, вірші, оповідання, 1903 у «Земській збірці Чернігівської губернії» опублікована його праця «До питання про журнал для дитячого читання в земській народній школі». Продовжував збирати фольклорний (пісні, казки тощо) та етнографічний матеріал, займався проблемами української національної школи, готував книжку, в якій виклав власний досвід педагогічної і культурної діяльності — «На безпросвітному шляху. Про українську школу» (вийшла 1906). Б. Грінченко був засновником і редактором української газети «Громадська думка» (перший номер побачив світ 31 грудня 1905), 1905 — одним з організаторів Української радикальної партії, що 1906 злилась з Українською демократичною партією в Українську демократично-радикальну партію. Разом з ним проживала його дружина — Грінченко Марія Миколаївна (1863-1928) — письменниця, лексикограф, перекладачка, громадсько-культурний діяч. Була діяльною помічницею в підготовці словника української мови, в етнографічній та громадській роботі Б. Грінченка. 1988 на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку з темно-сірого граніту у вигляді розкритої книжки з бронзовим горельєфним портретом вченого (ск. А. Чемерис) [221].
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок, 1909., в якому проживали Левченко М.З., Тимошенко С.П.
Гоголівська, 23.
-
Садиба - 1890-і рр.
Гоголівська, 32-а, 32-б.