Садиба - 1890-і рр.
Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці й паралельного йому тильного дворового флігеля. Забудову садиби здійснено коштом німецького підданого — купця Б. Міллера. 1912 власник звернувся до Міської управи з пропозицією здати в оренду головний будинок для розширення міського училища № 34. У зв'язку з необхідністю переведення учнів на режим ранкових занять Київська міська дума 1913 винайняла чотири кімнати, передпокій і кухню в цьому будинку терміном на п'ять років. Умов оренди дотримувалась і спадкоємиця купця, його дочка М. Філіппова (володіла садибою з 1914). За радянських часів будинки використовувались як житлові. На поч. 1941, під час надбудови флігеля до чотирьох поверхів, у головному будинку проведено поточний ремонт, впорядковано територію. Тоді, ймовірно, було закладено проїзд з вулиці на подвір'я.
Головний будинок (№ 32-а). Прилягає до будинку № 30 поч. 20 ст., з протилежного торця має відкритий глухий брандмауер.
Триповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані — прямокутна двоквартирна секція. Дах двосхилий по дерев'яних кроквах, з бляшаним покриттям. Внутрішнє планування дворядне, з центральною двомаршовою сходовою кліткою, що має вихід на подвір'я. Над закладеним проїздом на лівому фланзі — антресольний поверх, вікна підвалу заглиблені у приямки.
Оздоблений у формах історизму з переважанням елементів ренесансу. Головний фасад виконано з дотриманням центрально-осьової симетрії, дещо порушеної бічним розташуванням великого прямокутного проїзду (закладений). У центральній розкріповці, фланкованій лопатками й завершеній високим фігурним аттиком, розміщено головний вхід і аркове вікно сходової клітки з архівольтом (третій поверх). Симетрію композиції підтримують балкони. Вікна та двері прямокутні, увінчані замковими каменями, площину стіни розділено чітким ритмом лопаток (перший—другий поверхи). Третій поверх оброблено глибоким рустом і розчленовано здвоєними пілястрами. Завершує головний фасад широкий антаблемент витонченого профілювання. Тильний фасад має спрощений характер.
Будинок — зразок характерного житлового прибуткового будинку кін. 19 ст.
Флігель (№ 32-б). Паралельно головному будинку, в глибині кварталу. Чотириповерховий (первісно двоповерховий), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.
Оформлений у рисах неокласицизму. Простий за архітектурою головний фасад розкреслено гуртами (над першим та другим поверхами) та пласкими лопатками, що виділяють одновіконні центральне та бічні прясла. Арковий вхід по осі фасаду підкреслено рустуванням. Вікна старої двоповерхової частини з лучковими перемичками, у надбудованій верхній частині прямокутні. На другому й третьому поверхах прорізи обрамлено площинними лиштвами з прямими сандриками-поличками.
Флігель — зразок внугрішньоквартальної утилітарної забудови.
Садиба є типовою для історичного середовища Києва кін. 19 ст.
Тепер на першому поверсі флігеля опорний пункт Управління експлуатації газового господарства № 7 [1283].
