Київська фортеця - Північна напіввежа Госпітального укріплення 1839—42, де у військово-фельдшерській школі навчалися Бєдний Дем'ян, Вишня Остап, Любченко П. П., Огієнко І. І., Щорс М. О.
Прикривала північний фронт Госпітального укріплення з головною в'їзною брамою. Цегляна, двоповерхова, у плані дугоподібна, загальна довжина 143 м, з трьома невеликими напівкруглими виступами на зовнішньому фасаді. Складалася з 29 склепінчастих відсіків, три з яких зайняті сходами з розташованими поруч санвузлами у напівкруглих виступах по фасаду. Планування коридорне з двобічним розташуванням приміщень. Фасад з віконними прорізами, звернений на велике напівкругле подвір'я.
Зовнішній фасад з бійницями та амбразурами первісно мав винятково оборонний характер. Наприкінці 19 ст. на ньому було розтесано вікна. Тоді ж у центрі подвір'я напіввежі споруджено у плані Т-подібний одноповерховий корпус прохідної, а з боку зовнішнього фасаду — прямокутну в плані двоповерхову прибудову.
Напіввежа призначалася для проживання 900 осіб госпітальних чинів і служилих. З 1870 тут містилася військово-фельдшерська школа, яка готувала медичних та аптечних фельдшерів для служби у військовому відомстві. До школи приймали синів нижчих військових чинів віком від 13 до 17 років. Навчальний курс був розрахований на 4 роки. При школі діяла Володимирська церква.
1896—1900 тут навчався майбутній поет Дем'ян Бєдний (справж.— Придворов Юхим Олексійович; 1883—1945). У цей час написав свої перші вірші, опубліковані 1899 у газеті «Киевское слово». 1903—07 тут здобував медичну освіту майбутній письменник Остап Вишня (справж.— Губенко Павло Михайлович; 1889—1956). Після закінчення школи працював у Києві фельдшером.
1909— До 14 у школі навчався Любченко Панас Петрович (1897—1937)—державний діяч УРСР. З 1913 член партії есерів. Після закінчення школи був рекомендований для вступу до Петербурзької військово-медичної академії. За антивоєнну пропаганду був розжалуваний і відправлений на фронт.
1886—1900 тут навчався Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон; 1882— 1972) — історик, богослов, філософ, етнограф, письменник, перекладач, педагог, церковний і державний діяч. Після закінчення школи відбував трирічну практику й вступив до Київського університету на медичний факультет.
1910— 14 тут проходив курс навчання воєначальник періоду громадянської війни Щорс Микола Олександрович (1895—1919). Після закінчення школи був відправлений на фронт.
1952 на фасаді прохідної при вході на подвір'я напіввежі встановлено мармурову меморіальну дошку на пошанування М. Щорса (арх. Д. Криворучко; прохідну розібрано).
Тепер у будинку поліклініка Головного клінічного госпіталю Міністерства оборони України. 1998 площу перед напіввежею реконструйовано [605].
Також на цій вулиці
-
Київська фортеця - Госпітальне укріплення 1836—51
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця - Капонір третього полігона 1844
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця - Північна брама госпітального укріплення
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця – Будинок госпіталю з лазнею 1836—42
Госпітальна, 18
-
Київська фортеця - Капонір другого полігона. 1843-44
Госпітальна, 24-а
-
Київська фортеця - Меморіал учасникам революції 1905—07. 1905—07
Госпітальна, 24-а
-
Косий канонір. 1844—46
Госпітальна, 24-а