Поховання Герцика П. С. 1700, надгробок, бл. 1837

Січневого повстання

Герцик Павло Семенович (до 1632, Полтава — 1699, за ін. даними 1700) — військовий. До 1675 — полтавський полковий писар, 1675—95 (з перервами) — полтавський полковник. На його кошти 1700—04 споруджено церкву Здвиження Чесного Хреста Господнього Києво-Печерської лаври. Був одружений з І. Яблонською, засланою Петром І після Полтавської битви до Сибіру. їхня дочка Ганна була в шлюбі з майбутнім гетьманом П. Орликом, прибічником І. Мазепи; син Григорій — полтавський наказний полковник, втік з І. Мазепою до Бендер; разом з ними втекли ще два сини полковника — Іван і Панас; дочка Христина — дружина охочекомонного полковника Г. Новицького, засланого у Сибір.
Вірогідно, надгробок з'явився після 1837, коли вирішили вилучити з храму портрет П. Герцика. Портрет світської особи користувався винятковою шаною пастви, яка ставилася до нього, як до ікони, що викликало невдоволення монастирського начальства. За висловлюванням митрополита Євгенія (Болховітінова), це — типовий зразок українського епітафійного портрета, що зображував П. Герцика під час молитви перед хрестом, нагадуючи про ктиторство полковника. Є свідчення, що портрет і поховання під ним містилися праворуч від іконостаса, тобто біля південного входу в храм. У той же час Болховітінов не згадує ні про окремий надгробок, ні про напис на ньому. Ймовірно, разом із вилученням портрета ктитора з храму було створено наявний надгробок.
Розміри надгробка: вис. — 1,66 м, шир. 0,62 м, винос від стіни — 0,08 м. Являє собою дерев'яний, досить стриманий за оздобленням і формами кіот. Увінчаний півкруглим лучковим фронтоном з восьмипроменевим хрестом над ним. Нижню частину хреста стилізовано у вигляді чотирьох листків. У центрі фронтону — коло з розквітлим грецьким хрестом, навколо — стилізовані рослинні пагони на фактурному тлі. Обабіч фронтону — круглі виступи-волюти з квітковими розетками в них. Нижче виконано гладенький архітрав, який підтримують канелюровані пілястри композитного типу, в основу покладено вільну варіацію коринфського ордера. Позолочені капітелі повторено двічі — вгорі і внизу. Нижній ярус кіота, обрамлений профільованими планками, має посередині невеличкий медальйон з мотивом хреста з подвійними променями у вигляді петель-пелюсток. Кіот поставлено на профільовану базу, в центрі вмонтовано мармурову дошку з врізаним позолоченим меморіальним написом, над яким розташовано гравірований, наведений золотом хрест [1492].

 

  • Автор: Олексій Овчаренко, Людмила Проценко

Також на цій вулиці