Садиба, кін. 19 – поч. 20 ст.

Софійська, 25-а

 На поч. 1900- х рр. на подвір’ї зведено житловий флігель поздовжньою стіною на межі з садибою № 27. Одночасно з будівництвом флігеля конфігурацію плану головного будинку змінено на П-подібну внаслідок добудови правого чотириповерхового об’єму, куди було винесено ще одні чорні сходи. У кін. 1990-х рр. дерев’яні перекриття у деяких квартирах замінено на залізобетонні, на дворовому фасаді – сучасне засклення балконів.

 

Головний будинок (№ 25-а). На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані П-подібний, з невеликим ризалітом парадної сходової клітки в центрі тильного фасаду. Чорні сходи розміщено у дворових крилах будинку. Односекційний. На житлових поверхах розташовано по дві п’яти-, семикімнатні квартири, первісне планування яких збереглося частково. Використано конструктивну систему поздовжніх несучих стін. Перекриття пласкі дерев’яні та залізобетонні. Оформлений з переважанням рис стилю неоренесанс.

Композиція чолового 13-осьового фасаду симетрична. Його центральну частину з лучковим завершенням фрамуги головного входу підкреслено стилізованими восьмигранними напівколонами на п’єдесталах на рівні першого – другого поверхів, а на верхніх поверхах – тричвертєвими колонами великого коринфського ордера. Такі самі колони, яким відповідають рустовані лопатки двох нижніх поверхів, фланкують пари бічних вікон третього та четвертого поверхів. Вертикальні членування фасаду акцентовано невисокими аттиками і доповнено балконами з ажурними ґратами двох верхніх поверхів на четвертій та дев’ятій осях фасаду. Серед другорядних елементів архітектурного декору – дощаний руст, обрамлення дверного та віконних отворів із замковими каменями, прямокутні фільонки, розвинені профільовані гурти та вінцевий карниз, фриз із зубчиками, поребрик тощо. Симетрію фасаду дещо порушує розташування ліворуч від головного входу прямокутного отвору проїзду на подвір’я, що має нові ґратчасті ворота.

На дворовому фасаді з нещодавно добудованими балконами виділяється підвищений у вигляді мезоніна центральний ризаліт парадних сходів з великим арковим вікном на рівні третього-четвертого поверхів.

В інтер’єрі під’їзду збереглися ліплені прикраси стелі у вигляді рослинного орнаменту, гранітні сходи з ажурним металевим огородженням, кахляні підлоги. Будинок – виразний зразок прибуткової житлової споруди кін. 19 ст. з високим рівнем архітектурно-художнього оздоблення фасадів та інтер’єрів, вдало вписаний у містобудівне довкілля. Флігель (№ 25-б). Вздовж правої межі ділянки, прилягає до бічного крила головного будинку. Чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані наближений до прямокутної трапеції, односекційний. Перекриття пласкі. Композиція симетрична відносно осі центрального входу, виділеної ризалітом сходової клітки. Фасад з двома рядами балконів розкреслено міжповерховими гуртами й завершено карнизом з сухариками. Прямокутні вікна оздоблено профільованими підвіконними полицями, що спираються на бічні сухарики.

Флігель – типова споруда забудови міської садиби.

Тепер на першому поверсі головного будинку містяться фотоательє, фірмовий магазин, у флігелі – салон краси.