Житловий будинок, серед. 19 ст.
1910 переходить у власність О. і В. Москвичів та В. Богомольця, 1913 – до київського купця 2-ї гільдії, будівельного підрядника Ф. Альошина та В. Богомольця. 1871 в садибі вже існував двоповерховий на цокольному напівповерсі (з боку подвір’я – триповерховий з мезоніном) будинок. У напівповерсі розміщувалося дві кімнати, п’ять кухонь, коридор і три льохи з боку вулиці; на першому та другому поверхах – по десять кімнат з трьома коридорами; в мезоніні – п’ять кімнат та два коридори. На подвір’ї розташовувалися: двоповерховий дерев’яний флігель на цегляному напівповерсі з шістьма кімнатами на кожному поверсі, в якому проживала родина домовласника; сарай для екіпажів; дерев’яні служби з майстернею для ремонту екіпажів; цегляна кузня, що мала дві печі. 1885 технік-арх. А.-Ф. Краусс виконав проект перебудови частини головного будинку, згідно з яким три вікна планувалося замінити на двері. Проект здійснено частково (лише одне вікно перетворено на вхід до магазину). Зберігся головний будинок.
З боку вулиці – двоповерховий, з тилу – триповерховий на цокольному напівповерсі, у плані Г-подібний, з невеликим ризалітом на тильному фасаді, змішаної конструкції (нижній поверх цегляний, верхні – дерев’яні, обкладені цеглою), тинькований. Має три входи (головний з вулиці і два з двору). В цоколі – торговельне приміщення з окремим входом. Перекриття дерев’яні, пласкі, дах вальмовий, критий бляхою. Вирішений у формах класицизму. Чоловий фасад симетричної композиції, горизонтально розкреслений міжповерховими гуртами. Вікна прямокутні: на першому поверсі – у неглибоких пласких нішах, на другому – оздоблені архівольтами, що спираються на міжвіконні пілястри доричного ордера. Підвіконня декоровано прямокутними фільонками. Вінцевий карниз – великого виносу, плаский, дерев’яний, лінія фриза прокреслена профільованим гуртом. У центрі першого поверху – парадний вхід з прямокутною фрамугою. Ліворуч – вхід до магазину та дві великі вітрини (інші прорізи напівповерху закладено й перетворено на ніші).
В інтер’єрі збереглося троє дерев’яних сходів: парадні огороджено дерев’яними балясинами, сходи у дворовому крилі – вертикальними рейками. Будинок – один з небагатьох зразків житлової забудови серед. 19 ст. у формах класицизму, що зберігся до наших днів. Тепер у напівповерсі магазин.
Також на цій вулиці
-
Комплекс житлових будинків, 1952
Софійська, 1
-
Житловий будинок, 1882
Софійська, 10
-
Житловий будинок композиторів, 1955-56
Софійська, 16/16
-
Житловий будинок, 1879, 1899-1900
Софійська, 17
-
Житловий будинок, 1888-89
Софійська, 18
-
Житловий будинок, 1881
Софійська, 19
-
Адміністративний будинок, 1956-57
Софійська, 2
-
Житловий будинок, 1869-70
Софійська, 20/21
-
Садиба, кін. 19 – поч. 20 ст.
Софійська, 25-а
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містились Оперні, музичні й драматичні курси Медведева М. Ю., проживали Бугова Л. І., Скибицька М. М.
Софійська, 3-б
-
Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст.
Софійська, 6
-
Садиба 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якій містилася Художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи
Софійська, 7
-
Особняк Берестовського О., 2-а пол. 19 ст.
Софійська, 9