Архітектурно-етнографічний комплекс «Південь України», 19—20 ст.

Солов'їна

Тут передбачено розташувати ще бл. 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об'єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші буде зведено комплекс оборонних споруд 18 ст.  

Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних реґіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій міс-цевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам. Поєднання двох типів планування — вільного та регулярного — надає специфічного колориту реґіонові, й це складає основу забудови експозиції. Найдавніше одно- та дводільне житло 19 ст. тут подібне до наддніпрянського: зрубні чи сошні стіни, глино-очеретяні стелі по поздовжньому сволоку і сли- жах, чотирисхилі дахи з випусками вінців під «дармовис», солом'яна покрівля «внатрус». У кін. 19 — на поч. 20 ст. на зміну цьому типу житла завилися будівлі з тридільним плануванням, саманними стінами, глино-очере- тяними стелями, двосхилими дахами, очеретяною покрівлею, глинобитним чи дощаним фронтоном. Господарські будівлі прибудовані до хати в один ряд. Набуло поширення й житло, подібне до слобідської «хати з хатиною».  

Забудову селянського двору Півдня складають комори, погреби, літні кухні, хліви, половники; до виробничих будівель належать водяні млини та вітряки.

 

Для зведення житла, господарських та виробничих споруд використовувався місцевий будівельний матеріал — камінь-черепашник з традиційним застосуванням дерева в стелях, стінах, дахах.

 

Глинобитні печі в хатах і мальовані груби у світлицях, різьблені сволоки, одвірки та вікна, причілки, мальовані «кругами», «хмеликами» та «вазонами», є ознаками прадавніх сакральних й мистецьких традицій.  

 Комора — с. Радивонівка, Якимівський р-н, Запорізька обл., поч. 20 ст. (архіт.). Однодільна, рублена з соснових брусів, на цегляному фундаменті. Прямокутна в плані, з розвиненим перед входом навісом. Дах двосхилий, критий очеретом. Підлога дерев'яна. Біля стін обладнані засіки для зерна.           

 

 Садиба — с. Михайлівка, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., поч. 20 ст. (архіт.). Складається з хати з прибудовами (конюшня, половник), комори, корівника, літньої кухні з погребом, вівчарні. Перед хатою «басина» — колодязь (басейн) для зберігання дощової води.

  Хата — с. Михайлівка, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., поч. 20 ст. (архіт.). Реконструйована за збереженим зразком з даного села.  

Тридільна (хата + сіни + хата-світлиця). До лівої половини хати прибудовано в ряд господарські будівлі: конюшня і половник. Стіни саманні (солома, глина) завтовшки до 60 см, мащені й білені зовні та всередині. На причілковому фронтоні виведено дві рельєфні розетки-кола. Дах двосхилий, на кроквах, критий очеретом «під щітку». Стеля в обох хатах укладена з очерету по поздовжньому сволоку та слижах, мащена глиною з горища та мащена й побілена знизу. У сінях поздовжньою стіною відгороджено чу- лан, з якого опалюється глинобитна піч у хаті й цегляна груба у світлиці. Піч і груба мащені, білені, мальовані традиційним рослинним орнаментом. Господарські будівлі зведено з місцевого каменю-черепашника на глині, стіни не мащені ні зовні, ні всередині; стелі відсутні.