Архітектурно-етнографічний комплекс «Поділля», 18-20 ст.

Солов'їна

Однак загальний образ комплексу відповідає колоритові найвиразніших, найспецифічніших південних сіл регіону. їм притаманна безсистемна та вулична забудова, розташування садиб і окремих будівель на різних рівнях залежно від рельєфу місцевості, велике розмаїття будівельних матеріалів і конструкцій. Основні будівельні конструкції - зруб і каркас.  

Велику роль в архітектурному обличчі південних сіл Поділля відіграє місцевий камінь-вапняк і пісковик, які використовують для спорудження будівель, і для огорож, мурів, вимощування дворів, підходів до хат і господарських будівель, загород при хлівах, терас коло хат, майданчиків біля криниць тощо. Крім утилітарних вигод, застосування каменю надає певних естетичних якостей цим селам. Ще одна особливість подільських будівель - їхня декоративність завдяки поширенню настінного малювання (в інтер'єрах та екстер'єрах) і пофарбування кольоровими глинами стінових площин та окремих деталей. Орнаменти у вигляді фризів, гірлянд над вікнами та дверима, вазонів у між- віконнях і на кутових пілястрах, пізніше - рельєфне декорування фасадів. Такі засоби прикрашання житла зафіксовані у 1-й чв. 20 ст.

Визначені риси архітектури сіл Подільського реґіону були по можливості втілені в музейній експозиції. Переважна більшість пам'яток датується 19 ст., в обробці фасадів деяких будівель застосовані прийоми і мотиви поч. 20 ст.

Комплекс створює цільне враження реального маленького села, чому сприяє стильова спільність об'єктів і вдале планування експозиції, де кожна із садиб має індивідуальне обличчя. В експозиції представлені характерні для Поділля відкритий тип двору з вільною забудовою, коли хата стоїть близько до вулиці, та «глибокий» двір, в якому хата розташована в глибині садиби, а господарські будівлі наближені до вулиці. Велике значення для відтворення правдивого архітектурного середовища мають й інші архітектурні елементи: тини, ворота, хвіртки, підмурки.

В інтер'єрах хат представлені зразки народного декоративно-ужиткового мистецтва: кераміка, вишивка, ткацтво, малювання, витинанки, вироби з дерева та металу.

У комплексі експонуються також пам'ятки із населених пунктів Хмельницької обл., що були після обстеження затоплені водосховищем ГЕС, зокрема, села Гарячинці Новоушицького р-ну, Студениця Кам'янець-Подільського р-ну.

Генеральний план експозиції розробив арх. В. Баранько. Автори інтер'єрів - Н. Зозуля, К. Шамека [920].
Ніна Зозуля.

297.5.1. Млин водяний - с. Ломачинці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл., 19 ст. (архіт.). Однодільний, складений з місцевого сірого пісковика на розчині глини, стіни завтовшки 40-45 см.

 

 

Стеля відсутня. Дах чотирисхилий, критий соломою. Всередині встановлено механізми млина та сукновальні. Млин з великим наливним (верхньобійним) колесом (вода поступає зверху) є типовим для Південного Поділля.
Ніна Зозуля.

297.5.2. Млин-хата - с. Ломачинці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл., поч. 20 ст. (архіт.). Тридільний (хата + сіни + комора для зберігання зерна). Дерев'яний, стіни каркасні - між стовпами закидані дубові дошки. Призьба складена з пісковика. Дах чотирисхилий, критий соломою. Стіни хати тиньковані глиною та побілені. В сінях встановлено механізми млина та сукновальні. На велике верхньобійне колесо вода поступає системою лотків.

 

 

  • Автор: Ніна Зозуля

Також на цій вулиці