Садиба Голомбека Ф. Ф., 1913—14
Складається з двох будинків: головного — на червоній лінії забудови вулиці та флігеля, розташованого паралельно йому на подвір'ї (обидва під одним номером). Історія садиби відома з 1870-х рр., коли вона належала колезькому секретареві І. Судакевичу та його дружині О. Судакевич. На ділянці розташовувався дерев'яний будинок, більшу її частину займав сад. З 1898 садиба належала київським домовласникам І. та П. Богдановичам, за купчою від 20 серпня 1911 перейшла у власність купця Ф. Голомбека, який 1913—14 спорудив на ній прибуткові будинки, що збереглися до нашого часу.
Головний будинок. Чотириповерховий з мансардою, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Внутрішнє планування секційне.
Оформлений у цегляному стилі. Композиція фасаду симетрично-осьова. Центр виділено ризалітом на один строєний віконний проріз. Вікна другого і третього поверхів прямокутні, четвертого — з напівкруглим завершенням в обрамленні складного профілю, декорованим замковим каменем по центру.
Флігель. Триповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Внутрішнє планування коридорне.
Оформлений у цегляному стилі. Композиція фасаду симетрично-осьова. Центральну вісь виділено ризалітом на один віконний проріз нестандартної конфігурації з парадним входом на першому поверсі. Фасад пишно декоровано рустованими пілястрами, підвіконними вставками, замковими каменями, карнизом складного профілю. На головному фасаді — чотири балкони.
Садиба — зразок характерної для Києва забудови в цегляному стилі, призначеної для розміщення прибуткових закладів.
У головному будинку в дорадянський час містилися готель «Мебльований дім "Франсуа"» на 130 номерів і кав'ярня «Франсуа» з більярдною, у флігелі — фірма «Фабрика шоколаду і конфет "Франсуа"»: адміністрація і майстерня з виготовлення цукерок.
Власник садиби Голомбек Франц Францович — купець (родом з Варшави), володів також з кін. 19 ст. відомими у Києві готелем «Франсуа» на вул. Володимирській, 52/15 (тут він і жив з родиною; будинок зруйновано, нині відбудовується в історичних формах) та розташованою у цьому ж будинку однією з найкращих кав'ярень у місті — «Франсуа». 1874 заснував у Києві майстерню з виробництва кондитерьких виробів, яка з часом перетворилася на фірму «Фабрика шоколаду і конфет "Франсуа"». 1914 на фабриці встановлено паровий котел, нове устаткування. Виробництво постійно розширювалося. 1918 Ф. Голомбек купив сусідню ділянку № 21 (тепер незабудована), ймовірно, для нових виробничих корпусів. 1918 він мав у Києві мережу магазинів з продажу кондитерської продукції його фабрики. Шоколадна фабрика отримала золоті медалі за свої вироби на промислових виставках: 1880 — дві медалі, одна з яких — за «працелюбність і мистецтво», 1897 — три медалі, 1913 — одну медаль.
1918 (за Української Держави) в кімнаті № 308 готелю містилося Турецьке генеральне консульство.
Тепер будинки належать Державній районній податковій інспекції м. Києва [1293].
Також на цій вулиці
-
Павільйон всеросійської промислової виставки, 1913
Жилянська, 1
-
Південноросійський Машинобудівний Завод, кін. 19—20
Жилянська, 107
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
Жилянська, 108
-
Житловий будинок, 1900
Жилянська, 120-а
-
Станція водогінна насосна (бульварна), 1908
Жилянська, 160
-
Садиба Міллера Б. С., 1893—94
Жилянська, 38
-
Житловий будинок, 1908
Жилянська, 39/92
-
Житловий будинок, 1912-13
Жилянська, 41
-
Будинок школи 1936, в якій навчалася Маркус Т. И.
Жилянська, 46
-
Садиба, поч. 20 ст.
Жилянська, 7, 7-а, 7-б, 7-в
-
Теплоелектроцентраль № 3 (ТЕЦ-3), 1931–40, 1951–53
Жилянська, 85
-
Будинок 1908, в якому проживав Саксаганський П. К.
Жилянська, 96
-
Синагога Галицького Єврейського Товариства, 1909—10
Жилянська, 97
-
Митниця 1911—14
Жилянська, 97, вул. Пестеля, 4.