Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Восьмиповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, з головним входом з боку вул. Прорізної і окремими входами до торговельних приміщень першого поверху з боку Хрещатика. Конструкції - несучі стіни, фундаменти стрічкові, перекриття пласкі залізобетонні, дах вальмовий бляшаний. Система планування коридорна. Основний вузол вертикальних зв'язків складається з ліфту і двомаршових сходів. В оформленні чолових фасадів використано елементи класичної архітектурної спадщини. Облицьовані світлою керамічною плиткою гладенькі фасадні площини на висоті третього поверху розділено потужним профільованим гуртом. Рівень вінцевого карниза, що спирається на стилізовані модульйони прямокутного абрису, збігається з лінією карнизу суміжного будинку № 24. На тлі світлих площин виділяються облицювання цоколю, класичні лиштви з прямими сандриками прорізів першого поверху й облямування головного входу, зроблені з сіро-рожевого граніту. Всі інші вікна прямокутної форми, позбавлені будь-якого облямування. Наріжжя будинку підкреслено широкою лопаткою з карнизним завершенням. Трипрогінний портик входу з верхньою терасою, що виступає в бік вул. Прорізної, підноситься до рівня гурту. Складається з двох колон, фланкованих своєрідними антами, в яких по боках прорізано високі аркові отвори. Стрункі колони увінчано стилізованими лотосоподібними капітелями з ехінами, прикрашеними іоніками. Високі шийки колон декоровано пишними квітучими стеблами з закрутами, що нагадують традиційний український орнамент. На капітелі колон спираються високі кубоподібні абаки, які підтримують вінцевий антаблемент портика, що включає гладенький фриз і карниз у вигляді витонченого кіматія. Терасу над портиком огороджено балюстрадою. В глибині портика по центральній осі бічного фасаду розташовано облямовану гранітом двоярусну аркову нішу з головним входом до будинку. В п'ятому поверсі по осі входу влаштовано балкон. Портик спирається на стереобат у вигляді широких сходів, що виходять на три боки. вестибюль з гранітною підлогою та інші приміщення позбавлені архітектурного декору.
Дворовий цегляний фасад членовано прямокутними прорізами та простим гуртом вище третього поверху.
Разом з будинком на вул. Хрещатик, 30/1 відіграє роль своєрідних пропілей на в'їзді на вул. Прорізну.
Тепер — адміністративний будинок Державного комітету телебачення та радіомовлення України, де міститься також Комітет Національної премії України імені Тараса Шевченка [1896].
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Житловий будинок, 1895-96.
Хрещатик, 42
-
Станція «Хрещатик», 1960
Хрещатик
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Хрещатик, 15
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Головпоштамт, 1952—58
Хрещатик, 22
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
Хрещатик, 30/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1872 – 74.
Хрещатик, 46
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8