Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
П'ятиповерховий, цегляний, у плані Г-подібний, облицьований світло-вохристими гладенькими й рельєфними керамічними плитками кількох видів і типорозмірів, виготовленими за авторськими шаблонами. Цоколь оброблено грубоколотим гранітом. Перекриття пласкі залізобетонні, дах вальмовий під бляхою. Система розпланування — коридорного типу. З боку Хрещатика — торговельна зала, яку довгий час займав популярний книжковий магазин «Дружба». Оформлений у своєрідно трактованих формах класичної архітектури. У вирішенні двох чолових фасадів основним архітектурним мотивом є ритмічно розташовані вертикальні групи широких тридільних вікон, які за допомогою опуклого валу із спіралеподібним рослинним орнаментом виділено як стрункі декоративні арки. Між арками під карнизом вписано тондо-розетки. Горизонтальні членування визначаються рельєфними керамічними вставками у підвіконнях другого—п'ятого поверхів, розвиненим вінцевим карнизом з зубцями й орнаментованим кіматієм, парапетом у вигляді балюстради. Завершеність композиції кожного з фасадів досягається встановленням на наріжжях могутніх тричвертєвих колон на всю висоту будівлі, обкладених рельєфною плиткою з мотивом кола. Фасад вздовж вул. Хрещатик не має виступних елементів. Аркове завершення вікон на п'ятому поверсі перегукується з формою вікон прилеглого старого будинку № 32. Інші прорізи прямокутні. Вхід до магазину на першому поверсі з боку Хрещатика розміщено по центру площини фасаду. Вхід у міністерство з боку вул. Прорізної виділено своєрідним за формою виступним трипрогінним портиком з верхнім балконом, що спирається на пілони з коринфськими капітелями. Отвір входу обрамлено пишним рослинним орнаментом, угорі — рельєфним керамічним панно з зображенням рогів достатку. Центральну вісь входу зафіксовано східчастим фронтоном, прикрашеним геральдичним картушем із зображенням сонця.
Вестибюль міністерства прикрашає кесонована стеля з центральною розеткою та дерев'яні, оздоблені різьбленим орнаментом двері. У торговельній залі магазину, розташованій на першому поверсі, основну увагу приділено оформленню стелі, поділеної виступними балками на кесони різного розміру, її периметр обведено декоративним ліпленим поясом. У центрі найбільших з них розміщено ліплені розетки. На пілонах первісно були тондо з барельєфами Ф. Енгельса, К. Маркса та В. Леніна.
Дворовий цегляний фасад має утилітарний характер.
Оригінальна архітектура будинку — яскравий зразок стилістичного напряму 1950-х рр., що отримав назву «прикрашання».
Тепер частину будинку займають приміщення Міністерства палива та енергетики України [1897].
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Житловий будинок, 1895-96.
Хрещатик, 42
-
Станція «Хрещатик», 1960
Хрещатик
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Хрещатик, 15
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Головпоштамт, 1952—58
Хрещатик, 22
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Хрещатик, 28/2
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1872 – 74.
Хрещатик, 46
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8