Закарпаття і Лемківщина, 17 — поч. 20 ст.

Солов'їна

 На Підгір'ї для будівництва використовували дерево переважно листяних порід — бук, ясен, у низовинних районах — дуб. На Лемківщині будували зі смереки, ялини, бука, інколи — з вільхи, тополі, осики. Основним прийомом зведення будівель був зруб. Стелі вкладали по балках. На сволоці вирізали хрест, дату побудови, ім'я господаря.

Давні дахи були чотирисхилі, криті соломою, укладеною східцями гузирем донизу. В кін. 19 ст. у західній Лем- ківщині поширився двосхилий причілковий дах, критий ґонтом. Лемківські хати за пропорціями та структурою подібні до бойківських, щоправда дахи в них дещо нижчі. Як і на Бойківщині, на Лемківщині були поширені «довгі хати», в яких під спільним дахом розміщувалися житлові та господарські приміщення: хата, сіни, комора, стайня, «боїще», возівня. «Боїще» зовні вирізнялося великою брамою і подекуди підвищеним дахом. Будівлі споруджені в зруб зі смерекових кругляків, часто мали смугастий вигляд, оскільки стики зрубин білили. Господарські приміщення інколи обмащували глиною і фарбували вапном із синькою, прикрашаючи поверхні стін ще й крупними цятками.

Особливістю інтер'єра лемківської хати було звернення печі устям до причілку, а не до чола, як на решті земель України.

На рівнинному Закарпатті був поширений тридільний тип хати, переважно «хата + сіни + комора», з рубленими, обмащеними глиною стінами, які в давні часи білили, пізніше фарбували в синій колір. Часто вздовж чола влаштовували галерейки з аркадами та різьбленими стовпчиками. Чотирисхилі дахи мали покриття з соломи, драниць або ґонту. У храмовому будівництві до кін. 18 ст. існували чітко визначені три типи будівельних шкіл: бойківська, лемківська та марамороська. Найвищого розквіту воно досягло в кін. 17 — 18 ст. В церквах встановлювалися багатоярусні іконостаси з різьбленням та монументальним живописом барокового характеру. Особливість окремих церков на Закарпатті полягає в тому, що композиційною домінантою в них є не центральна, а західна частина, завершена дзвіницею. Така стилістична відмінність спостерігається, зокрема, у храмах лемківської будівельної школи.

 

 

  • Автор: Станіслав Смолінський

Також на цій вулиці