Пам'ятник Косiору С.В. 1970, 1984 (знесений)

Артема

Автори — ск. І. Макогон, архітектори Є. Вересов, М. Катернога. Заг. вис. — 5,7 м, погруддя — 1,9 м, постаменту — 2,6 м, стилобата — 1,2 м.
Косіор Станіслав Вікентійович (1889— 1939) — більшовицький партійний і радянський державний діяч. З 1907 — учасник більшовицького руху в Донбасі, на Дону, в Катеринославській губ., у Харкові, Полтаві, 1914—15 — в Києві, 1915 — в Москві, де був заарештований і засланий на три роки в Іркутську губ. З березня 1917 на партійній роботі у Петрограді. Учасник встановлення радянської влади в Україні. У березні— квітні 1918 — секретар у справах фінансів Народного Секретаріату України, у жовтні 1918 — лютому 1919 — секретар Київського обласного підпільного комітету КП(б)У, одним з організаторів якого він був. Пізніше обіймав керівні партійні посади в Україні та Росії. З 1928 — генеральний, 1934— 38 — перший секретар ЦК КП(б)У. Безпосередній організатор і виконавець політики духовного і фізичного геноциду українського народу, один з організаторів голодомору 1932—33 в Україні. 1938 звільнений з посад, заарештований за звинуваченням у приналежності до Польської військової організації, розстріляний.
Перший варіант пам'ятника відкрито 1970: гранітне погруддя на постаменті. 1984 на тому самому постаменті встановлено бронзове погруддя. С. Косіор зображений у верхньому одязі і кашкеті. Велика, детально промодельована голова його ледь повернена вбік. Масивні скульптурні об'єми та узагальнена пластика надають твору монументальності. Квадратна в основі гранітна брила постаменту звужується догори, два його боки відшліфовані, два імітують поверхню рустованого каменя. На чоловому боці — анотаційний напис накладними бронзовими літерами. Урочистість композиційного вирішення пам'ятника підсилена чіткими геометричними лініями двоступінчастої основи і сходовими маршами, що ведуть до нього [1012].

 

  • Автор: Галина Скляренко, Петро Тронько.

Також на цій вулиці