Вознесіння Господнього собор, 18—19 ст.

Притисько-Микільська, 5

Будівлю, що сильно постраждала під час пожежі 1811, відновлено 1817 за проектом арх. А. Меленського із збереженням первісних барокових архітектурних форм. 1865—66, під час капітального ремонту, бані й маківки позолочено. 1945—46 проведено капітальний ремонт собору, значно ушкодженого під час війни; барокову форму завершень не відновлено.

Мурований, тинькований, шестистовпний, триапсидний, базилікальний. Рішення плану традиційне для давньоруської архітектури. Основною відмінністю від давньоруських храмів базилікального типу є розміщення трьох бань на поздовжній осі будівлі — схід—захід, як це спостерігається у дерев'яних українських тридільних церквах. Споруджений у формах українського бароко.

Прорізані високими вікнами з півциркульними перемичками фасади розчленовано пласкими лопатками відповідно до внутрішнього просторового поділу. Поздовжні фасади завершено пишно декорованим ліпленим орнаментом масивних фронтонів (по два на кожному). В інтер'єрі збереглися фрагменти настінних розписів 19 — поч. 20 ст.

Собор — оригінальний зразок культової споруди у стилі українського бароко [1795].

 

 

 

  • Автор: Михайло Дегтярьов

Також на цій вулиці